Цикадка зигіна

Цикадка зигіна (лат. Zygina) — це дрібна комаха, яка належить до ряду напівтвердокрилих та родини цикадок. Дорослі особини мають розмір близько 3-4 мм та жовтувато-зелене забарвлення.

Ці комахи мають дуже добре розвинені задні ноги, що дозволяє їм здійснювати стрибки на великі відстані та швидко переміщуватися по листковій пластині.

Прозорі крила цикадок часто мають специфічний візерунок, що є видовою ознакою. Вони ведуть активний спосіб життя в денний час, харчуючись соком рослин.

Життєвий цикл включає фази яйця, личинки та імаго. Личинки за зовнішнім виглядом схожі на дорослих комах, але не мають крил і проходять кілька етапів розвитку.

Зимують переважно дорослі особини у сухому листі, під корою дерев або у тріщинах ґрунту, що дозволяє їм виживати навіть за умов низьких температур.

Цикадка зигіна є небезпечним шкідником для винограду. Комахи висмоктують клітинний сік, що призводить до виснаження рослин та порушення їхнього обміну речовин.

Окрім винограду, цей шкідник може пошкоджувати інші плодові кущі, включаючи малину та декоративні рослини, що знаходяться поблизу насаджень.

На місці проколів тканин з’являються дрібні світлі плями, які з часом зливаються, охоплюючи всю поверхню листка, що суттєво знижує фотосинтетичну активність.

У разі інтенсивного розмноження шкода може стати критичною: листя жовтіє, сохне та передчасно опадає, що негативно впливає на загальний врожай.

Ослаблені кущі стають менш стійкими до морозів та грибкових захворювань, що значно скорочує тривалість життя виноградного насадження.

Найпершою ознакою наявності шкідника є «мармуровість» листя, що проявляється у вигляді численних білих або жовтуватих крапок на верхній стороні листової пластини.

Якщо перевернути листок, можна побачити самих комах або їхні личинки, які при найменшому русі починають швидко стрибати або розлітатися.

Поверхня листка під час сильного зараження стає тьмяною, втрачає тургор, а згодом на ній можуть з’являтися ділянки некрозу тканин.

Наявність шкідливих цикадок часто супроводжується появою липкого нальоту, на якому в подальшому розвиваються сажкові грибки, що додатково забруднюють рослину.

Масове поширення шкідника в липні-серпні часто призводить до того, що кущі втрачають свою зелену масу ще до початку періоду дозрівання врожаю.

Для ефективного контролю чисельності цикадки необхідно впроваджувати інтегровані методи захисту, що включають профілактику та хімічні обробки.

Восени обов'язковим заходом є прибирання та спалювання опалого листя, оскільки саме там зимує більшість популяції шкідника.

Хімічні інсектициди слід використовувати в період відродження личинок, коли вони найбільш чутливі до дії препаратів контактної та кишкової дії.

Важливо забезпечити ретельне обприскування нижньої сторони листя, оскільки саме там знаходиться основна кількість комах протягом всього періоду вегетації.

• Встановлення жовтих клейових пасток для моніторингу.
• Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів.
• Підтримання високої агротехнічної культури на ділянці.