Тополевий пильщик

Тополевий пильщик (Trichiocampus viminalis) — представник ряду Перетинчастокрилі, родини Справжні пильщики. Доросла комаха має довжину тіла до 9 мм, забарвлення чорне, блискуче, крила прозорі.

Личинки, або несправжні гусениці, на початку розвитку мають світлий колір, а згодом набувають жовтувато-зеленого відтінку з характерними чорними цятками (бородавками) по боках тіла.

Розвиток комахи відбувається з повним перетворенням. У більшості регіонів України розвивається дві генерації протягом одного вегетаційного сезону, що призводить до інтенсивного розмноження.

Зимують шкідники у стадії лялечки всередині щільних коконів, які вони створюють у верхньому шарі ґрунту або серед опалого листя під кроною кормових дерев.

Навесні, з настанням теплої погоди, розпочинається виліт імаго. Дорослі особини відкладають яйця групами на нижню поверхню листків молодих пагонів тополь та ів.

Основними культурами, що зазнають шкоди, є представники роду Populus (тополя) та Salix (іва). Шкідник віддає перевагу молодим деревам та насадженням у паркових зонах.

Личинки ведуть колоніальний спосіб життя. На початкових етапах вони скелетують листя, виїдаючи м'які тканини та залишаючи лише жилки, що робить лист схожим на мереживо.

Масове розмноження пильщика призводить до повної дефоліації дерев. Це суттєво послаблює рослини, порушує процес фотосинтезу та знижує річний приріст деревини.

Пошкоджені дерева втрачають свій декоративний вигляд. Постійна втрата листя протягом декількох років поспіль може призвести до ослаблення імунної системи дерева та його подальшої загибелі.

Також пошкодження листя відкриває «ворота» для інфекцій, зокрема грибкових хвороб, які вражають ослаблені тканини деревного стовбура та пагонів.

Весняний виліт дорослих комах зазвичай припадає на травень. Точні терміни залежать від середньодобової температури повітря та прогріву ґрунту.

Личинки першої генерації з'являються наприкінці травня — на початку червня. У цей час вони найбільш активні і потребують постійного спостереження за станом крони.

Друга генерація шкідника розвивається в другій половині літа, зазвичай у липні та серпні. Це покоління є найбільш чисельним і завдає найбільшої шкоди зеленим насадженням.

Восени личинки завершують живлення, опускаються в ґрунт і заляльковуються, готуючись до зимового періоду спокою в коконах.

Погодні фактори суттєво впливають на динаміку популяції. Затяжні дощі можуть стримувати розвиток, тоді як суха та спекотна погода сприяє швидкому розмноженню личинок.

Ознакою наявності шкідника є частково з'їдене листя, на якому помітні цілі колонії личинок, що харчуються синхронно, вишикувавшись у ряди вздовж краю листка.

Наявність великої кількості екскрементів на листі, що знаходиться нижче за місцем харчування, є впевненим сигналом про те, що крона уражена пильщиком.

При візуальному огляді можна помітити скручування листя, яке набуває жовтуватого кольору та передчасно опадає, оголюючи гілки навіть у середині літнього періоду.

Зменшення приросту пагонів та в'янення верхівок дерев є ознаками тривалого та інтенсивного ураження шкідником, що потребує негайних заходів захисту.

Масовий шум, що видається при живленні великої колонії, є помітним для досвідченого агронома в тиху безвітряну погоду під час найбільшої активності шкідника.

Механічний спосіб боротьби включає зрізання та знищення уражених гілок разом із колоніями личинок, що ефективно для невеликих дерев або саджанців.

Застосування біологічних препаратів, зокрема на основі бактерій, забезпечує вибіркову дію на шкідника, зберігаючи при цьому корисну ентомофауну парків.

Хімічний захист передбачає обробку дерев інсектицидами системної дії. Важливо проводити обприскування в період виходу личинок з яєць, до моменту досягнення ними зрілості.

Агротехнічні заходи з перекопування пристовбурних кіл восени допоможуть знищити лялечки, які зимують у ґрунті, зменшуючи чисельність наступного покоління.

• Регулярний огляд насаджень у травні-червні.
• Використання біопрепаратів для обробки крони.
• Створення умов для гніздування птахів.
• Видалення сухостою та опалого листя навколо дерев.
• Застосування інсектицидів при перевищенні порогу шкодочинності.