Малий чорний борошноїд

Малий чорний борошноїд (лат. Tribolium madens) — це комаха з родини чортілок (Tenebrionidae), що є небезпечним шкідником запасів зерна та борошняних виробів.

Дорослий жук має довжину тіла від 4 до 5 міліметрів, забарвлення варіюється від темно-коричневого до майже чорного, поверхня тіла матова.

Личинки цього шкідника досягають 7 мм у довжину, мають видовжене циліндричне тіло жовтуватого кольору, вкрите рідкими волосками.

Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго, причому тривалість розвитку одного покоління значною мірою залежить від температури середовища.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, часто концентруючись у важкодоступних місцях складських приміщень, де є залишки зернового пилу або пошкодженого зерна.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні продуктів переробки зерна, зокрема борошна, крупи, а також насіннєвого матеріалу пшениці та кукурудзи.

Личинки активно вигризають внутрішню частину зернівки, знищуючи зародкову частину, що робить зерно нежиттєздатним для посіву.

Окрім зерна, борошноїд може вражати сухофрукти, горіхи та комбікорми, що знаходяться на тривалому зберіганні в неналежних умовах.

Внаслідок діяльності комах продукція стає засміченою екскрементами, частинками шкурок, що сприяє розвитку плісняви та псуванню всієї партії товару.

Шкодочинність також полягає в значному зниженні хлібопекарських та споживчих якостей зерна, що призводить до великих економічних втрат для господарств.

Активність шкідника припадає на теплий період року, коли температура всередині складів піднімається вище +20 °C, що сприяє швидкому розмноженню.

В опалювальних приміщеннях або при зберіганні великих обсягів зерна, де можливе самозігрівання, борошноїд здатний розмножуватися цілий рік.

У весняний період жуки починають активно переміщуватися, заселяючи нові ділянки зернової маси та мігруючи між складськими приміщеннями.

Восени та взимку темпи розвитку сповільнюються, проте комахи залишаються життєздатними, переховуючись у шпаринах підлоги або стін.

Наявність старого зернового пилу та залишків зерна в обладнанні є ідеальним резерватом для виживання популяції протягом несприятливого сезону.

Ознаками зараження є поява на поверхні зернової маси пухкої маси, що складається з залишків поїденого зерна та продуктів життєдіяльності комах.

При огляді можна виявити самих жуків у кутах складів, біля вентиляційних отворів або всередині зерноочисних машин, де накопичується пил.

• Специфічний затхлий запах від зерна, спричинений виділеннями шкідника.
• Злежування борошна або крупи в окремі грудки, що свідчить про активність личинок.
• Поява в зерновій масі незвичайної кількості «борошняного пилу».
• Підвищення температури зерна, що легко виявляється термометричними щупами.
• Наявність живих імаго при візуальному огляді проб продукції.

Основою контролю є профілактичні заходи: ретельне очищення складів від залишків зерна, борошна та пилу перед закладанням нового врожаю на зберігання.

Використання методу проморожування приміщень у зимовий період ефективно знищує як імаго, так і личинки, оскільки вони чутливі до низьких температур.

Для боротьби з уже існуючим зараженням застосовують механічне очищення за допомогою сепараторів та аспіраційних систем для видалення комах із зерна.

Хімічний метод включає фумігацію складських приміщень або безпосередньо зернових запасів дозволеними фумігантами на основі фосфіну.

Контроль вологості продукції до рівня нижче 13% створює умови, в яких розмноження борошноїда стає практично неможливим, що є ключем до збереження якості.