Соснова хвоєва галиця

Соснова хвоєва галиця (Thecodiplosis brachyntera) належить до ряду двокрилих, родини галиць. Це дрібне комаха, дорослі особини якої зовні нагадують дуже дрібних комарів з довгими кінцівками.

Життєвий цикл шкідника тісно пов'язаний з періодом вегетації хвойних порід. Літ імаго збігається з моментом розпускання бруньок та початком активного росту хвої.

Після спарювання самки відкладають яйця безпосередньо в пучки хвої, що розвиваються. Личинки, що вилуплюються, проникають всередину основи хвоїнок, де й починають живлення.

Тіло личинки має яскраве забарвлення — від жовтого до оранжевого кольору, що допомагає розпізнати їх при детальному огляді пошкоджених ділянок.

Зимує комаха на стадії личинки, зариваючись у лісову підстилку або верхній шар ґрунту, де утворює кокон і залишається до весни.

Основною культурою, яку вражає цей шкідник, є сосна звичайна. У зоні ризику знаходяться як лісові насадження, так і декоративні соснові алеї в парках.

Личинки пошкоджують лише молоду хвою, яка з’являється навесні. Вони висмоктують соки з основи хвоїнок, що призводить до порушення розвитку всієї хвої в пучку.

Наслідком такого живлення є патологічне розростання тканин, що формує характерний здутий гал біля основи хвої, який блокує повноцінне живлення голки.

Значне поширення галиці в розплідниках може призвести до ослаблення саджанців, зниження їхнього імунітету та, як наслідок, до уповільнення росту.

Хронічне пошкодження протягом кількох сезонів сприяє заселенню дерев вторинними шкідниками, що може призвести до їхнього поступового висихання.

Найперша ознака — це викривлення хвоєїнок біля їхньої основи. Хвоя стає коротшою за здорову, її кінчики можуть бути спрямовані в різні боки.

В основі хвоєїнок формується характерне здуття (гал), яке заважає нормальному розвитку голки, роблячи її ламкою та деформованою.

Влітку пошкоджена хвоя починає передчасно жовтіти, а потім набуває іржавого кольору, що особливо помітно на тлі загальної зеленої крони дерева.

При сильному зараженні спостерігається масовий хвоїпад, через що крона дерева стає розрідженою та втрачає свій природний естетичний вигляд.

При розрізанні здутого пучка хвої можна побачити личинок шкідника всередині, що є остаточним підтвердженням зараження саме цим видом.

Основним методом боротьби є вчасне застосування інсектицидів, дія яких має бути спрямована на період початку виходу личинок та їхньої активності.

Агротехнічні заходи включають санітарну очистку підкронового простору від хвої, що опала, оскільки саме в ній знаходяться личинки перед окукленням.

У промислових масштабах важливо забезпечити високу агротехнічну культуру вирощування, що підвищує опірність хвойних дерев до впливу шкідників.

Стимулювання природних ворогів, зокрема паразитичних комах, є важливим етапом екологічно безпечного захисту насаджень у лісовому господарстві.

• Застосування системних інсектицидів під час розпускання бруньок.
• Видалення хворої хвої з-під дерев для знищення популяції.
• Використання феромонних пасток для виявлення початку льоту імаго.
• Підживлення мікроелементами для швидкої регенерації тканин дерева.
• Дотримання просторової ізоляції між молодими та старими насадженнями.