Тахіциксіус

Тахіциксіус (лат. Tachycixius) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Cixiidae. Це дрібні комахи, що мають здатність до стрибків і зовнішньо нагадують цикад.

Дорослі особини досягають розміру 5–8 міліметрів. Забарвлення тіла зазвичай варіюється від бурого до темно-коричневого, що сприяє маскуванню на корі дерев.

Личинки ведуть прихований спосіб життя, розвиваючись переважно у ґрунті біля кореневої системи рослин-господарів.

Морфологічно дорослі комахи вирізняються специфічною будовою крил, які у стані спокою складаються «будиночком» над черевцем.

Визначення виду зазвичай проводиться за анатомічними особливостями генітального апарату самців, що є стандартом в ентомологічній практиці.

Основними об'єктами живлення тахіциксіуса є виноградники, плодові дерева та деякі ягідні чагарники, які сильно страждають від висмоктування соків.

Проте найбільша шкода полягає у перенесенні збудників фітоплазмозу, які викликають незворотні патологічні зміни у тканинах рослин.

Інфіковані рослини втрачають здатність до нормального розвитку, що супроводжується деформацією пагонів та передчасним старінням листя.

Ураження фітоплазмозом призводить до того, що рослини не здатні давати якісний урожай, а плоди часто не дозрівають або мають деформовану форму.

При тривалому ураженні насаджень шкідником спостерігається масова загибель молодих пагонів та загальне виснаження імунної системи рослин.

Масовий вихід імаго тахіциксіуса спостерігається навесні та на початку літа, що збігається з фазою активного росту багатьох культур.

Життєвий цикл комах тісно пов'язаний з температурним режимом, тому найактивніші періоди життєдіяльності припадають на теплі місяці.

Восени самки відкладають яйця, які забезпечують зимівлю виду, перетворюючись на личинок, що залишаються у верхніх шарах ґрунту до весни.

Рівень загрози значно зростає у роки з помірною вологістю та тривалим теплим періодом, що сприяє швидкому розвитку популяції.

Моніторинг чисельності комах за допомогою жовтих пасток слід розпочинати ще до початку цвітіння винограду для своєчасного вжиття заходів.

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді пожовтіння листя (хлорозу) та скручування країв листових пластин на кінцях молодих пагонів.

Типовою ознакою є так зване «відьмине мітло» — розростання коротких і слабких пагонів у місцях пошкоджень, що є симптомом інфекційного виродження.

Присутність шкідника також супроводжується загальним пригніченням росту рослин, що стає помітним при порівнянні з контрольними здоровими кущами.

Комах можна виявити при детальному огляді нижньої сторони листя або струшуванні гілок на білий аркуш паперу у ранковий час.

• Зміна забарвлення листків.
• Скручування та деформація пагонів.
• Повільний ріст вегетативної маси.
• Наявність личинок у прикореневій зоні.

Боротьба проти тахіциксіуса повинна включати ретельну боротьбу з бур'янами, які є природними резерватами комах та фітоплазм.

Застосування хімічних засобів захисту рослин (інсектицидів) має проводитися на основі економічного порогу шкодочинності.

Глибока міжрядна обробка ґрунту восени та ранньою весною суттєво обмежує можливість розвитку личинок і знижує чисельність наступного покоління.

У випадках сильного зараження насаджень рекомендується видалення уражених рослин, оскільки вони не підлягають відновленню та є осередками хвороби.

Підтримка балансу екосистеми шляхом збереження природних ворогів цикадових сприяє стримуванню їх розмноження без застосування надмірної кількості пестицидів.