Богомол роду Стагмомантіс

Богомол роду Stagmomantis належить до ряду Богомолові (Mantodea) та родини Mantidae. Зовні це великі комахи з видовженим тілом, характерним для більшості представників цього ряду.

Відмінною особливістю є наявність розвинених передніх хапальних кінцівок, призначених для утримання здобичі. Забарвлення варіюється від зеленого до коричневого, що дозволяє їм ефективно маскуватися серед листя та гілок рослин.

Голова богомола має високу рухливість, дозволяючи комасі оглядати навколишнє середовище на 180 градусів. Складні очі забезпечують відмінний зір, необхідний для полювання на комах, що рухаються.

Статевозрілі особини досягають довжини 5–7 сантиметрів. Самиці зазвичай більші за самців і мають масивніше черевце, в якому розвиваються яйця перед відкладанням.

Крила у більшості видів Stagmomantis добре розвинені, що дозволяє дорослим особинам переміщатися на значні відстані в пошуках кормової бази або підходящих місць для розмноження.

Важливо розуміти, що богомоли роду Stagmomantis є хижаками, а не фітофагами. Вони не харчуються безпосередньо частинами рослин, тому не завдають прямої шкоди культурним насадженням.

Основна шкода полягає в тому, що в пошуках їжі вони поїдають корисних комах-ентомофагів, таких як сонечка, золотоочки та дрібні паразитичні оси, які регулюють чисельність шкідників.

У деяких випадках масова поява богомолів у саду може порушити встановлений біологічний баланс, знижуючи ефективність природних ворогів попелиці, кліщів та гусениць.

Попри свою хижу природу, вони можуть випадково пошкоджувати ніжні пагони під час відкладання оотек (яйцевих капсул) на стебла рослин, що призводить до деформації або всихання окремих гілочок.

Таким чином, статус Stagmomantis як шкідника є спірним і радше відноситься до категорії «небажаних відвідувачів» при інтенсивному біологічному землеробстві.

Цикл розвитку богомола починається з відкладання яєць в оотеки, які самиця прикріплює до гілок рослин або інших твердих поверхонь восени. У такому вигляді комаха зимує.

Навесні, з настанням стабільно теплої погоди, з яєць виходять німфи. Вони зовні нагадують зменшені копії дорослих особин, але не мають розвинених крил.

Протягом літнього періоду німфи активно харчуються дрібними комахами, проходять кілька стадій линяння, поступово збільшуючись у розмірах та розвиваючи статеву систему.

До середини літа або початку осені більша частина популяції досягає стадії імаго (дорослої комахи). У цей період вони стають найбільш помітними в садах та на сільськогосподарських полях.

Після спарювання самці зазвичай гинуть, а самиці приступають до відкладання яєць, після чого їхній життєвий цикл завершується з настанням перших серйозних холодів.

Головною ознакою присутності богомолів на ділянці є виявлення їхніх характерних пінистих оотек, які застигають і стають твердими коричневими капсулами на гілках чагарників.

Наявність самих особин у гущавині листя декоративних або плодових культур свідчить про їхнє активне полювання. Часто їх можна помітити біля джерел світла у вечірній час.

Непрямою ознакою є раптове зникнення корисних комах-запилювачів або хижаків на певних ділянках саду за відсутності видимих агротехнічних причин.

Пошкодження самих рослин у вигляді надрізів або подряпин у місцях кріплення оотек можуть вказувати на те, що богомол використав цю рослину як субстрат для розмноження.

У рідкісних випадках можна побачити залишки хітинових покривів інших комах, які є свідченням того, що богомол обрав цю ділянку як постійну «мисливську засідку».

У більшості випадків спеціальні заходи боротьби з богомолами не потрібні, оскільки вони рідко досягають критичної чисельності, здатної завдати суттєвої шкоди.

Якщо присутність богомолів небажана, найефективнішим методом контролю є ручне збирання та знищення оотек у зимово-весняний період, коли їх легко виявити на гілках.

Застосування інсектицидів широкого спектра дії не рекомендується, оскільки це призводить до загибелі всіх комах, включаючи корисних запилювачів, і порушує екологію ділянки.

Регулярне обрізання сухих гілок та зайвих чагарників допомагає знизити кількість підходящих місць для відкладання яєць і зменшити популяцію комах у наступному сезоні.

Підтримання високого біорізноманіття в саду сприяє створенню умов, за яких чисельність богомолів природним чином регулюється іншими хижаками та птахами.