Богомол звичайний

Богомол звичайний (Mantis religiosa) — це велика хижа комаха з родини Mantidae, що має унікальну будову передніх кінцівок, пристосованих для хапання жертви.

Тіло дорослої особини сягає 50–75 мм, забарвлення варіюється від трав'янисто-зеленого до бурого, що забезпечує ідеальну маскування на фоні рослин.

Голова дуже рухлива, з великими складними очима, що дозволяють комасі відстежувати рух здобичі під великим кутом огляду.

Важливим діагностичним признаком є чорна пляма з білою цяткою всередині, розташована на внутрішній стороні передніх стегон.

Розвиток відбувається з неповним перетворенням, де зимуючою стадією є яйце всередині захисної капсули, яка називається оотекою.

Агрономічне значення богомола є неоднозначним, оскільки, поїдаючи шкідників, він одночасно знищує корисних комах, включаючи запилювачів.

Найбільшу шкоду богомоли завдають на пасіках, де вони можуть масово виловлювати бджіл, що суттєво знижує продуктивність запилення та збір меду.

У теплицях та закритому ґрунті ці комахи можуть негативно впливати на ефективність методів біологічного захисту, поїдаючи випущених ентомофагів.

Хоча вони не пошкоджують безпосередньо тканини рослин, їх присутність порушує природний баланс у садах та на полях з інтенсивним вирощуванням культур.

Втрата запилювачів через активність хижаків призводить до зниження врожайності квіткових культур та овочів, що вимагають обов'язкового запилення.

Вихід личинок з оотек відбувається у весняний період, коли середньодобова температура повітря стає сприятливою для їх життєдіяльності.

Протягом літа личинки активно ростуть, проходячи кілька стадій линьки, доки не досягнуть статевої зрілості та стадії імаго у середині сезону.

Пік імаго спостерігається у серпні та вересні, коли відбувається найбільш активне полювання, харчування та процес парування комах.

З настанням осінніх холодів дорослі особини гинуть, але перед цим самки встигають відкласти оотеки, що забезпечують виживання потомства взимку.

Навесні, з приходом тепла, цикл повторюється, і нове покоління починає цикл харчування, що може збігатися з цвітінням ранніх медоносів.

Першим та найголовнішим ознакою присутності є самі дорослі особини, які нерухомо очікують здобич на гілках плодових дерев або стеблах квітів.

Наявність оотек на опорах, парканах або гілках чагарників свідчить про те, що наступного року в цьому місці з'явиться нове покоління хижаків.

На пасіках ознакою є велика кількість пустих хітинових оболонок бджіл, що залишаються після того, як богомол спожив вміст тіла жертви.

Раптове зникнення або зменшення активності інших комах-ентомофагів, таких як сонечка або золотоочки, може свідчити про конкуренцію з богомолами.

Слід звертати увагу на нетипову поведінку комах у саду, коли звичайні запилювачі уникають ділянок, де засіли хижаки-засідники.

Заходи боротьби мають бути спрямовані на обмеження чисельності, а не на повне знищення, оскільки богомол є частиною екосистеми.

Найефективнішим методом є механічне вилучення оотек з території саду або пасіки у зимовий період, коли вони добре помітні на рослинах.

Застосування інсектицидів проти богомолів є неефективним та шкідливим для навколишнього середовища, тому слід надавати перевагу фізичним бар'єрам.

Використання сіток для захисту вуличних запилювачів на пасіках дозволяє мінімізувати втрати бджіл від нападу хижих богомолів.

Висадка рослин, які не є привабливими для засідок богомола, навколо вразливих ділянок також допомагає знизити локальну концентрацію цих хижаків.