Люпиновий довгоносик

Люпиновий довгоносик (лат. Sitona gressorius) — представник родини довгоносиків (Curculionidae), що завдає шкоди зернобобовим культурам. Дорослий жук має розмір близько 6-8 мм і вкритий лусочками сіруватого кольору.

Головотрубка у цього виду коротка і широка, що характерно для роду Sitona. Тіло щільне, схильне до прикидання мертвим при найменшій небезпеці, що ускладнює їх виявлення на рослинах.

Личинки, що розвиваються в ґрунті, безногі, білого або кремового кольору з чітко вираженою коричневою головою. Їх розвиток відбувається повністю під землею, що робить їх важкодоступними для багатьох засобів захисту.

Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Комаха проходить повне перетворення, причому дорослі особини є найбільш мобільними та помітними на поверхні поля.

Вони віддають перевагу сухій та сонячній погоді для активного пересування та живлення, що робить їх найбільш небезпечними в періоди з дефіцитом вологи для рослин.

Основним господарем є люпин, проте за відсутності вибору жук може пошкоджувати й інші бобові культури. Шкідливість проявляється як від дорослих особин, так і від личинок.

Імаго пошкоджують листя, виїдаючи його краї у вигляді півкіл. Це так зване фігурне об'їдання суттєво зменшує площу листкової поверхні, що знижує темпи фотосинтезу рослин.

Личинки, своєю чергою, знищують коріння та азотфіксуючі бульбочки. Це призводить до порушення водного та мінерального балансу, що критично важливо для розвитку молодих пагонів.

Пошкоджені посіви стають менш стійкими до стресових чинників, таких як посуха або нестача поживних речовин. У випадках високої чисельності шкідника посіви можуть суттєво рідшати.

Зменшення кількості бульбочок на корінні негативно впливає на загальну родючість ґрунту в межах поля та подальший врожай, оскільки рослини не отримують достатньо біологічного азоту.

Зимують дорослі жуки в ґрунті на глибині або під залишками рослинності на полях, де вирощували бобові. Навесні вони мігрують на посіви люпину одразу після їх появи.

Масова поява шкідника на полях спостерігається у другій половині весни. У цей час вони активно живляться і розпочинають процес спарювання для відкладання яєць у ґрунт.

Розвиток личинок триває протягом літа, коли вони інтенсивно живляться корінням рослин. Цей період збігається з найактивнішою фазою вегетації люпину.

Молоді жуки нового покоління з'являються в кінці літа, після чого вони деякий час живляться і шукають місця для зимівлі. Комахи дуже витривалі до змін температурного режиму.

Чисельність популяції залежить від вологості ґрунту, яка є критичною для виживання личинок, а також від температурних умов у весняний період.

Первинною ознакою наявності довгоносика є фігурне об'їдання країв листків, що особливо помітно на сходах. Пошкоджені листки мають характерні зубчасті краї.

Пожовтіння або в'янення окремих рослин може свідчити про те, що личинки вже почали пошкоджувати кореневу систему. При висмикуванні такої рослини коріння виглядає обгризеним.

Наявність жуків на поверхні ґрунту або на листках при візуальному огляді вранці чи ввечері підтверджує активну фазу заселення шкідника на полі.

Виявлення відсутніх або пошкоджених бульбочок на корінні є вагомим підтвердженням присутності личинкової стадії шкідника у ґрунтовому шарі.

• Зубчасті краї листків через діяльність імаго.
• Пошкоджена коренева система з відсутніми бульбочками.
• Осередкове в'янення рослин на полі.
• Виявлення дорослих особин на рослинах.

Сівозміна є фундаментом захисту, адже повернення бобових на одне поле раніше ніж через три роки сприяє накопиченню шкідників у ґрунті. Просторове розмежування також критичне.

Глибока зяблева оранка дозволяє знищити значну частину особин, що готуються до зимування. Важливо також своєчасно проводити лущення стерні після збору врожаю.

Обробка насіння інсектицидними протруювачами на початкових етапах розвитку культури забезпечує захист сходів від першої хвилі шкідників.

Застосування інсектицидів по вегетуючих рослинах проводиться за досягнення економічного порогу шкодочинності. Препарати краще використовувати ввечері, коли жуки найбільш активні.

Агротехнічні заходи, спрямовані на швидке зростання люпину, такі як підживлення та вибір оптимальних строків посіву, значно зменшують ризик втрат від цього шкідника.