Пшеничний комарик

Пшеничний комарик (Sitodiplosis mosellana) належить до ряду Двокрилі, родини Галиці. Це дрібна комаха розміром близько 2–3 мм із характерним жовтувато-червоним забарвленням тіла.

Дорослі особини живуть дуже короткий період часу, зазвичай не більше 3–5 днів. Саме в цей короткий проміжок вони зосереджені на розмноженні та відкладанні яєць.

Личинки шкідника мають видовжену веретеноподібну форму. Їх колір змінюється від прозорого на початкових стадіях до яскраво-оранжевого, що робить їх помітними під лупою.

Зимують личинки у ґрунті на глибині до 10 см, сховані у щільні кокони. Це дозволяє їм успішно перечікувати несприятливі зимові умови та зберігати життєздатність до весни.

Масовий вихід імаго відбувається синхронно з початком колосіння озимої пшениці, що зумовлює пряму залежність між фенологією рослини та активністю шкідника.

Шкідник уражує переважно пшеницю, проте за високої чисельності може пошкоджувати ячмінь, жито та інші злаки, що робить його небезпечним для всіх зернових агроценозів.

Основну шкоду завдають саме личинки, які висмоктують поживні соки із зав'язі, що призводить до формування щуплого зерна або повної його відсутності в колоску.

Значні пошкодження призводять до зниження маси тисячі зерен та загальної врожайності поля, що відчутно впливає на економічні показники господарства.

Окрім прямої втрати зерна, місця проколів та пошкоджень тканин колоса стають «воротами» для розвитку патогенних грибів та плісняви, що знижує якість врожаю.

Пошкоджені колоски втрачають свою продуктивність, що у критичні роки може призвести до зниження загального збору зерна на половину від прогнозованого обсягу.

Найпершою ознакою ураження є деформація колоса. Оскільки зерно не розвивається належним чином, колосок стає викривленим, а його чешуйки можуть передчасно змінювати колір.

При огляді колоса можна помітити оранжеві личинки, які розташовані всередині колоскових чешуйок, зазвичай по кілька особин на одному зерні.

Пошкоджені частини поля можуть виглядати розрідженими, з характерним світлим відтінком колосся, що виділяється на фоні здорових, налитих рослин.

Пошук шкідника потребує уважності, особливо в вечірні години, коли комахи найактивніше пересуваються по рослинах та відкладають яйця.

• Викривлення та щуплість колоса.
• Наявність личинок яскравого оранжевого кольору.
• Передчасне пожовтіння колоскових чешуйок.
• зниження маси зерна при обмолоті.

Високоефективним агротехнічним заходом є правильна сівозміна, яка передбачає розрив у вирощуванні зернових на одному полі протягом декількох сезонів.

Глибока оранка ґрунту восени є обов'язковим елементом, оскільки вона закладає зимуючих личинок на велику глибину, унеможливлюючи їх вихід на поверхню навесні.

Використання сортів пшениці зі щільними колосковими чешуйками створює фізичний бар'єр для шкідника, що значно ускладнює процес відкладання яєць.

Застосування інсектицидів повинно проводитися виключно в період масового вильоту імаго, доки личинки не проникли глибоко в колос і не стали недоступними для препарату.

Важливо контролювати бур'яни злакового типу, які можуть слугувати додатковим резерватором для розмноження шкідника поза межами основного посіву.