Коростяний кліщ

Коростяний кліщ Sarcoptes scabiei належить до типу Членистоногі, класу Павукоподібні, ряду Акариформні кліщі, родини Sarcoptidae. Це облігатний паразит, що мешкає в товщі епідермісу.

Тіло паразита має овальну форму, колір варіюється від білого до брудного-жовтого. Розміри самиць досягають 0,45 мм, самці дещо менші за розміром.

Ротовий апарат кліща розрахований на прогризання шкіри. Кінцівки короткі, оснащені присосками, що дозволяють кліщу активно пересуватися в епідермісі.

Життєвий цикл паразита повністю проходить на тілі господаря. Запліднена самиця прокладає ходи, де відкладає до 50 яєць протягом свого життя.

Личинки, що вилуплюються, проходять стадії німф перед тим, як перетворитися на зрілих кліщів. Увесь цикл розвитку триває близько двох тижнів.

Коростяний кліщ не є шкідником рослин; він вражає виключно ссавців, викликаючи захворювання під назвою саркоптоз (короста).

Паразит травмує шкіру, виділяючи секрет, що викликає алергічну реакцію та нестерпний свербіж у зараженої тварини.

Постійне розчісування шкіри призводить до появи ран, в які потрапляє вторинна інфекція, що спричиняє гнійні запалення.

Тривале зараження призводить до виснаження організму, зниження імунної відповіді та втрати продуктивності сільськогосподарських тварин.

У важких випадках шкіра грубішає, з'являються глибокі тріщини та ділянки гіперкератозу, що потребує довготривалого лікування.

Найвища активність паразита спостерігається в осінньо-зимовий період, коли тварини утримуються в закритих приміщеннях при високій щільності посадки.

Вологість повітря та обмежена вентиляція сприяють поширенню кліща серед поголів'я через предмети догляду та безпосередній контакт.

Головний симптом — сильний свербіж, що змушує тварину тертися об стіни та огорожі, спричиняючи механічні пошкодження шкіри.

Характерним є випадання шерсті на уражених ділянках, поява кірок (струпів) та специфічних вузликів на шкірі, особливо навколо вух та на животі.

Боротьба базується на застосуванні акарицидних препаратів системної та місцевої дії, зокрема груп макроциклічних лактонів.

Необхідна ретельна дезінфекція приміщень, де утримуються тварини, щоб знищити яйця та личинки, що можуть виживати в навколишньому середовищі.

Всі тварини в стаді повинні проходити одночасну обробку для запобігання повторному зараженню та поширенню інвазії.

• Ізоляція хворих особин.
• Використання ін'єкційних акарицидів.
• Обробка приміщень спеціальними засобами.
• Дотримання карантину для нових тварин.

Важливим є дотримання санітарних норм при догляді за тваринами та регулярний моніторинг стану здоров'я всього стада.