Малинова стеблова галиця

Малинова стеблова галиця (Resseliella theobaldi) є дрібним двокрилим комахою з родини галиць (Cecidomyiidae). Доросла особина нагадує дуже дрібного комара завдовжки близько 2–3 мм, який має блідо-коричневе забарвлення.

Личинки цього шкідника — головна загроза для плантацій. Вони не мають ніг, веретеноподібні, спочатку білого кольору, а згодом стають яскраво-помаранчевими або червоними, досягаючи 3–4 мм у довжину.

Комаха проходить складний життєвий цикл з кількома генераціями на рік. Самки відкладають яйця у тріщини на молодих стеблах, з яких згодом виходять личинки, що харчуються соками рослин.

Зимують шкідники у ґрунті під кущами або безпосередньо в основі пошкоджених стебел, перебуваючи в стадії личинки всередині кокона, де вони дожидаються весняного потепління.

Розвиток галиці тісно пов'язаний з погодними умовами, тому в різні роки масовий виліт може зміщуватися. Це вимагає від садівника постійного моніторингу посадок протягом вегетації.

Цей шкідник спеціалізується переважно на малині. Він атакує молоді пагони поточного року, особливо в тих місцях, де є механічні пошкодження кори або наслідки діяльності інших комах.

Личинки групою харчуються під епідермісом стебла. Внаслідок їхньої життєдіяльності порушується цілісність тканин (камбію та лубу), що блокує нормальне переміщення поживних речовин від кореня до верхівки пагона.

Пошкоджені місця стають вразливими для патогенних грибів. Часто до діяльності галиці приєднуються збудники антракнозу та сірої гнилі, що значно прискорює загибель пагона.

Шкідливість проявляється у в'яненні та всиханні пагонів. Уражені рослини різко знижують урожайність, а сильно пошкоджені стебла гинуть ще до настання фази плодоношення.

Масштабне ураження плантації може призвести до повної втрати врожаю та необхідності кардинального оновлення насаджень, оскільки відновлення сильно пошкоджених кущів практично неможливе.

Початкові ознаки пошкодження виглядають як невеликі темні або деформовані ділянки кори на пагонах. Часто вони з'являються біля основи стебла або місць кріплення листків.

Якщо обережно зняти верхній шар кори на уражених ділянках, можна помітити скупчення дрібних рухливих личинок оранжевого кольору, що знаходяться під епідермісом.

Під час активного вегетаційного періоду помітне поступове пожовтіння верхівок пагонів. Спочатку вони в’януть у спекотні години, а пізніше стають крихкими та повністю засихають.

Внутрішня частина стебла в зоні пошкодження змінює колір на бурий або чорний. Характерною ознакою є легке ламання стебла в місці найбільшого скупчення личинок під час вітру.

Восени після збору врожаю при огляді старих стебел виявляються характерні виразки та місця з відшарованою корою, в яких могли залишитися личинки для зимівлі.

Основним заходом боротьби є постійне видалення та знищення пошкоджених пагонів. Важливо вирізати їх якомога нижче до рівня ґрунту, не залишаючи пеньків, де можуть ховатися личинки.

Агротехнічний захист включає обов'язкове осіннє розпушування або перекопування ґрунту міжряддями, що призводить до загибелі значної частини популяції шкідника, що зимує в ґрунті.

Хімічний захист ефективний під час масового вильоту імаго. Обробку проводять системними інсектицидами, які перешкоджають відкладанню яєць на молоді стебла.

Дотримання схем посадки та регулярне проріджування кущів зменшує вологість навколо основи стебел, що робить умови менш сприятливими для розвитку личинок галиці.

• Регулярна санітарна обрізка та спалювання уражених стебел.
• Мульчування ґрунту для перешкоджання вильоту комах.
• Профілактичне обприскування перед цвітінням.
• Використання стійких до розтріскування кори сортів малини.