Плююча слинявка велика

Плююча слинявка велика — це представник родини слинявок-пінниць (Aphrophoridae), який належить до ряду напівтвердокрилих комах.

Дорослі особини мають досить великі розміри, досягаючи 12 мм у довжину, та вирізняються міцною будовою тіла і захисним забарвленням коричневих відтінків.

Найвиразнішою особливістю є поведінка личинок, які виділяють особливий секрет, що збивається у піну, утворюючи на рослинах помітні білі «слюняві» грудки.

Комахи мають стрибальні кінцівки, що дозволяє їм швидко покидати місця живлення при виникненні найменшої загрози чи вібрації.

Головна капсула комах має добре розвинені органи чуття, а ротовий апарат пристосований виключно для живлення рідким вмістом рослинних тканин.

Цей шкідник є небезпечним поліфагом, що здатний вражати велику кількість видів садових, городніх та декоративних культур.

Основним об’єктом живлення є молоді пагони, листки та бутони дерев, таких як яблуні, груші, різні ягідні кущі та квіткові рослини.

Пошкодження здійснюється шляхом проколу рослинних тканин та активного висмоктування клітинного соку, що виснажує загальний стан культури.

Внаслідок тривалого живлення комахи, рослина втрачає тургор, її ріст суттєво гальмується, а пагони починають викривлятися.

• Пошкодження суцвіть призводить до осипання зав'язі та значного зниження майбутнього врожаю плодових дерев.
• Зараження в розплідниках може призвести до повної втрати товарного вигляду саджанців через деформацію верхівок.

Життєвий цикл великої слинявки тісно пов’язаний із вегетаційним сезоном, починаючи з ранньої весни та закінчуючи пізньою осінню.

Зимують шкідники переважно на стадії яйця, які відкладаються самицями у тріщини кори або щілини в основі бруньок господарських рослин.

Відродження личинок збігається з періодом розпускання бруньок, після чого вони починають будувати свої захисні пінні гнізда.

У середині літа з личинок виходять дорослі особини, які починають активно розселятися по ділянці та продовжувати процес живлення.

Осінній період є часом відкладання яєць, які стануть основою для нової популяції шкідників у наступному році.

Першим та найпомітнішим сигналом присутності шкідника на ділянці є рясна «піна» на стеблах та у пазухах листя, що нагадує слину.

Пошкоджені рослини виглядають пригніченими, на їхньому листі з’являються жовті плями, а самі листки поступово скручуються та деформуються.

На місцях живлення комах часто з’являються зони некрозу або відмирання тканин, що відкриває шлях для проникнення патогенних грибів.

Зупинка росту пагонів та передчасне скидання листя свідчать про критичне виснаження рослини внаслідок діяльності великої колонії слинявок.

При ретельному огляді можна побачити самих дорослих комах, які ховаються на зворотньому боці листя або у глибині крони дерев.

Ефективний контроль починається з вчасної боротьби з бур’янами, які є кормовою базою для личинок у ранній весняний період.

В умовах присадибних ділянок ефективним методом є механічне видалення піни або змивання личинок водою під тиском, що позбавляє їх захисту.

За умов високої чисельності шкідника доцільно застосовувати системні інсектициди, що мають пролонговану дію проти комах із колючо-сисним апаратом.

Обробки варто проводити у вечірній час, коли шкідники є найбільш активними та відкритими для впливу препаратів на поверхні листя.

Заохочення ентомофагів, зокрема хижих клопів та сонечок на ділянці, дозволяє природним шляхом стримувати чисельність популяції шкідника.