Піниця дугова

Піниця дугова (лат. Cercopis arcuata) є представником ряду напівтвердокрилих та родини піниць. Ця комаха має характерний вигляд, завдяки якому її важко сплутати з іншими видами.

Доросла особина досягає розмірів близько 10 мм. Крила мають чорне забарвлення з яскравими червоними або оранжевими смугами у формі дуг, що є надійним діагностичним ознакою.

Личинкова стадія проходить у прихованому стані. Личинки виділяють спеціальну пінисту рідину, яка утворює навколо них захисний кокон, що нагадує слину, тому шкідника часто називають «слинявою піницею».

Ця піна виконує подвійну функцію: захищає ніжне тіло личинки від пересихання на сонці та створює бар'єр для хижаків, що не можуть дістатися до своєї жертви.

Систематичне положення виду визначає його приналежність до активних споживачів рослинних соків, що потребує пильної уваги агрономів у періоди активного росту культур.

Піниця дугова належить до групи поліфагів. Вона здатна шкодити багатьом видам сільськогосподарських культур, особливо бобовим, злаковим, а також декоративним квітам.

Головний збиток завдають личинки, які активно висмоктують соки з молодих пагонів та листя, виснажуючи рослину та порушуючи її фізіологічні процеси.

В результаті живлення личинок на тканинах рослин з'являються характерні деформації, скручування листя та сповільнення росту верхівкових пагонів.

Дорослі особини також живляться соком, проте їх вплив на врожайність зазвичай менш значний порівняно з інтенсивним виснаженням тканин личинками.

Масове поширення шкідника може призвести до зниження загальної продуктивності посівів та погіршення якості рослинницької продукції через втрату ними енергії для розвитку.

Цикл розвитку комахи починається навесні. Перезимівля відбувається у фазі яйця, які відкладаються в рослинні рештки або верхній шар ґрунту.

Вихід личинок з яєць спостерігається при підвищенні температури повітря до 10-12 градусів. У цей час відбувається активне заселення ними прикореневої зони та молодих листків.

Період перетворення личинок на імаго (дорослих особин) припадає на початок літа. Дорослі жуки розлітаються та продовжують свій життєвий цикл до осені.

Влітку спостерігається інтенсивна активність дорослих комах, які займаються розмноженням. Погоді умови, зокрема вологість, значно впливають на чисельність покоління.

З настанням осінніх холодів цикл завершується. Комахи відкладають яйця, які переходять у стан спокою до наступного весняного сезону.

Найперша ознака зараження — поява білих пінистих утворень («слини») на стеблах рослин, найчастіше в місцях кріплення листя або в пазухах.

Якщо уважно придивитися до пошкоджених ділянок, можна помітити деформацію стебла, що вигинається або стає ламким в місцях локалізації колоній личинок.

Листя на заражених рослинах може передчасно жовтіти (хлороз) або покриватися некротичними плямами, що виникають внаслідок впливу токсинів слинних залоз комахи.

Наявність дорослих піниць виявляється при візуальному огляді полів у сонячну погоду. Вони активно стрибають при наближенні людини, що є чітким сигналом до перевірки посівів.

Нетиповий стан верхівок рослин у травні-червні є підставою для негайного огляду нижніх ярусів на наявність пінистих коконів.

Основним агротехнічним заходом є знищення бур'янів, які слугують основними резерватами для живлення та розмноження піниці дугової навесні.

Ефективною є глибока осіння оранка, яка сприяє руйнуванню місць зимівлі яєць та зменшенню популяції шкідника в наступному сезоні.

У разі значного ураження посівів рекомендується використання інсектицидів широкого спектра дії, які дозволені для застосування на відповідних сільськогосподарських культурах.

Біологічний контроль із застосуванням ентомофагів або препаратів на основі грибків допомагає стримувати розмноження шкідника без шкоди для довкілля.

Регулярний моніторинг полів дозволяє виявити осередки шкідника на початкових етапах і вчасно провести локальні обробки, не чекаючи масового розселення піниці.