Піщана цикадка

Піщана цикадка (лат. Psammotettix) належить до ряду напівтвердокрилих, родини цикадових. Це дрібна комаха розміром 3–4 мм, що має світло-жовте або сірувате забарвлення з характерним сітчастим малюнком на крилах.

Дорослі особини мають добре розвинені стрибальні ноги та крила, що дозволяє їм активно переміщуватися на великі відстані. Личинки схожі на дорослих, але не мають крил і проходять через кілька віків розвитку.

Життєвий цикл тісно пов'язаний із трав'янистими рослинами, переважно злаковими. Зимують комахи переважно у фазі яйця, які відкладаються у тканини рослин, що перезимували.

За сприятливих погодних умов розвиток одного покоління триває близько місяця. За сезон зазвичай розвивається 2-3 покоління, що обумовлює швидке зростання чисельності шкідника на полях.

Вид віддає перевагу відкритим ділянкам з легкими ґрунтами, де добре прогрівається поверхня землі, що сприяє швидшому виходу личинок із яєць навесні.

Шкідник спеціалізується на живленні соками рослин із родини тонконогових. Найбільше страждають пшениця, ячмінь, овес, просо, а також багато видів лугових злакових трав.

Окрім безпосереднього живлення, цикадки є небезпечними переносниками фітопатогенних вірусів. Найбільш відомим є вірус жовтої карликовості ячменю, який викликає масове пожовтіння посівів.

Шкода завдається як дорослими особинами, так і личинками, які висмоктують клітинний сік з листя та стебел. Це призводить до порушення водного балансу та пригнічення загального розвитку рослини.

Найнебезпечніший період для культур — фази сходів, кущення та виходу в трубку. В цей час навіть невелике заселення шкідниками може стати критичним для формування майбутнього врожаю.

Внаслідок ураження знижується інтенсивність фотосинтезу, що призводить до зменшення маси зерна та погіршення якості посівного матеріалу, що значно знижує прибутковість господарства.

Основними ознаками ураження є поява на листках світлих плям, штрихів або смуг, що згодом зливаються. Уражені рослини стають кволими, листя скручується і передчасно жовтіє.

Візуально наявність шкідника можна визначити за характерними масовими стрибками комах при проходженні полем. Використання сачка дозволяє виявити високу щільність комах у густині стеблостою.

При детальному огляді рослин, особливо в нижній частині, можна побачити личинок та дорослих особин, які часто скупчуються у вузлах кущення або пазухах листя.

Ознакою вірусної інфекції, яку переносить цикадка, є мозаїчне пожовтіння посівів та карликовість рослин. Таке пошкодження не піддається лікуванню і призводить до загибелі значної частини врожаю.

Зменшення густини продуктивного стеблостою та низька вага тисячі зерен при збиранні також свідчать про те, що протягом сезону посіви були уражені цикадками.

Головним заходом є системна боротьба з бур'янами, особливо злаковими, які є резерваторами шкідника та вірусів протягом усього вегетаційного періоду.

Впровадження сівозмін із розривом у часі для вирощування злакових культур суттєво знижує чисельність популяції. Важливо також проводити просторову ізоляцію посівів від багаторічних трав.

Застосування інсектицидів проводиться на основі моніторингу та перевищення порогу шкідливості. Ефективними є сучасні препарати із системною та контактною дією.

Передпосівна обробка насіння системними інсектицидними протруйниками є найбільш надійним способом запобігти ураженню посівів у найбільш вразливий період сходів.

• Лущення стерні одразу після збирання врожаю
• Своєчасне внесення добрив для швидкого стартового росту
• Використання ранніх та оптимальних строків посіву
• Регулярний огляд посівів з використанням жовтих пасток