Бруннерів коник

Бруннерів коник (Poecilimon brunneri) є представником родини Справжні коники (Tettigoniidae) ряду Прямокрилі. Це комаха з характерно вкороченими надкрилами, які у самок майже приховані під передньоспинкою.

Тіло дорослих особин забарвлене в яскраві зелені кольори, що дає змогу ідеально маскуватися серед травостою та стебел культурних рослин. Це типовий мешканець лучних екосистем, який за певних умов стає шкідником полів.

Комаха має потужні стрибальні кінцівки та довгі вусики, що значно перевищують довжину тіла. Ці органи чуття допомагають їм швидко орієнтуватися в просторі та знаходити кормові об'єкти.

Вид характеризується відсутністю вираженої стадної фази, властивої сарановим, проте при високій чисельності популяції здатний завдавати шкоди посівам, рухаючись локальними групами.

Розвиток відбувається шляхом неповного перетворення. Личинки за зовнішнім виглядом нагадують дорослих особин, але мають менші розміри та відсутні статеві органи і крила, які розвиваються поступово.

Цей шкідник є поліфагом, здатним живитися різноманітними видами трав'янистих рослин. Шкода проявляється через механічне пошкодження вегетативних органів рослин.

Основними об'єктами живлення в агроценозах є злакові культури. Коники обгризають листя, що знижує площу фотосинтезу, а в період формування колоса можуть пошкоджувати генеративні органи.

Посіви соняшнику також потерпають від цього виду. Дорослі особини можуть вигризати тканини стебла, що спричиняє в'янення або навіть вилягання рослин при інтенсивному ураженні.

Овочеві культури, зокрема капустяні та баштанні, можуть ставати об'єктом живлення коника у випадках нестачі природних кормових ресурсів на прилеглих до полів територіях.

Ступінь шкідливості залежить від віку комах та їх щільності на одному квадратному метрі посівів. Найбільшої шкоди завдають особини старших віків, які потребують більше енергії для завершення метаморфозу.

Зимують яйця, які самка відкладає в ґрунт наприкінці літа або на початку осені. У такому стані вони витримують низькі зимові температури та несприятливі погодні умови.

Навесні, коли ґрунт прогрівається до оптимальних значень, починається вихід личинок. Цей процес часто збігається з початком інтенсивного росту озимих та ярих зернових.

Влітку, протягом липня, завершується розвиток личинок, і вони перетворюються на імаго. Дорослими особинами коники стають у середині літа, коли починається період розмноження.

Активність дорослих комах триває до кінця серпня, після чого популяція поступово зникає через природне старіння. Погодні умови літа значно впливають на тривалість життєвого циклу.

Спекотна та суха погода сприяє виживанню личинок, тоді як надмірна вологість навесні може призвести до загибелі значної частини популяції ще на ранніх етапах розвитку.

Візуальними ознаками заселення є поява "фігурних" вигризів на листках культур. Краї уражених ділянок часто мають нерівну, рвану форму, що є типовим для гризучого ротового апарату коника.

Під час обстеження посівів можна почути характерне стрекотіння самців, що є надійним індикатором присутності шкідника на полі, навіть якщо самі комахи ховаються в траві.

Наявність екскрементів у вигляді невеликих гранул на листках рослин підтверджує активне живлення комах. Пошкоджені ділянки швидко підсихають та набувають жовтого або коричневого відтінку.

У місцях скупчення коників можна помітити оголені ділянки стебел, де епідерміс був з'їдений повністю. Це значно послаблює рослину та робить її вразливою до вторинних інфекцій.

Виявлення комах під час ранкового або вечірнього обліку є найефективнішим способом, оскільки в цей час вони виявляють найбільшу рухливість на верхніх ярусах рослин.

Агротехнічний контроль базується на знищенні місць резервації шкідника. Своєчасна боротьба з бур'янами на краях полів позбавляє личинок кормової бази на початкових етапах розвитку.

Глибока оранка ґрунту восени порушує умови зимівлі яєць, вивертаючи їх на поверхню, де вони гинуть від морозів або стають здобиччю птахів та хижих комах.

При перевищенні економічного порогу шкодочинності рекомендується застосування інсектицидів контактно-кишкової дії. Важливо обробляти посіви в період, коли переважають личинки молодших віків.

Біологічний метод включає збереження природних ворогів, зокрема птахів, які активно поїдають коників. Створення сприятливих умов для гніздування птахів на межах полів є дієвим заходом.

Систематичний моніторинг посівів дає змогу виявити вогнища розмноження шкідника на ранній стадії, що дозволяє проводити локальні обробки, мінімізуючи навантаження на довкілля.