Шкідник · Напівтвердокрилі (клопи, попелиці, цикадки)

Плезіоммата рогата

Plesiommata corniculata

Плезіоммата рогата

Опис

Як розпізнати

Плезіоммата рогата (Plesiommata corniculata) належить до родини Цикадки (Cicadellidae), ряду Напівтвердокрилі. Цей дрібний шкідник широко поширений у агроценозах та становить загрозу для багатьох культур.

Зовні імаго вирізняється подовженим тілом та специфічними виростами на голові, що нагадують ріжки. Така будова є головною відмінною ознакою, за якою фахівці можуть ідентифікувати вид у полі.

Комаха проходить повний цикл розвитку, включаючи стадії яйця, німфи та імаго. Німфи дуже схожі на дорослих особин, але значно менші за розміром і не мають розвинених крил.

Плезіоммата характеризується високою стрибучістю, що допомагає їй швидко уникати небезпеки при проведенні агротехнічних робіт або огляді посівів фахівцем.

Моніторинг присутності шкідника на полі здійснюється шляхом встановлення жовтих пасток, що дозволяє вчасно виявити початок колонізації посівів цими комахами.

Що пошкоджує

Основною кормовою базою для цього виду є злакові культури, включаючи озимі та ярі зернові. У деяких випадках шкода може завдаватися і дикорослим травам, що ростуть поблизу полів.

Спосіб живлення шкідника — висмоктування клітинного соку з листя та стебел. Це призводить до порушення фізіологічних процесів всередині рослини та зниження її продуктивності.

Найбільшої шкоди завдають масові скупчення комах, які здатні за короткий час виснажити молоді сходи, що призводить до їх ослаблення або навіть загибелі на початкових етапах розвитку.

Шкідливість плезіоммати значно зростає через її роль як переносника небезпечних хвороб рослин, включаючи різноманітні фітоплазмози та вірусні патогени.

Результатом діяльності шкідника є не лише візуальне пошкодження зелені, а й погіршення показників якості врожаю, зокрема зменшення маси тисячі зерен та зниження вмісту білка.

Коли з’являється

Період активності Плезіоммати рогатої розпочинається навесні, коли температура ґрунту та повітря стає достатньою для активізації перезимувалих особин.

Літній період характеризується найбільш інтенсивним розмноженням комахи, що збігається з фазами інтенсивного росту зернових, забезпечуючи шкідника рясним кормом.

Чисельність популяції протягом сезону може змінюватися залежно від погодних умов, зокрема рівня вологості, який впливає на успішність відкладання яєць та виживання німф.

З настанням осені комахи готуються до зимівлі, переміщуючись у захищені місця, наприклад, у прикореневу зону багаторічних трав або під рослинні рештки.

Оптимальні для розвитку шкідника умови — помірно тепле літо, проте тривалі посухи можуть стимулювати масові міграції комах на ділянки з більш соковитою рослинністю.

Ознаки зараження

Початкові симптоми зараження проявляються як невеликі світлі або жовтуваті крапки на листових пластинах, які є місцями проколів слідами живлення шкідника.

З часом уражені ділянки листка починають відмирати, що проявляється як крайовий хлороз або суцільне пожовтіння, що нерідко супроводжується скручуванням країв листа.

Рослини, які сильно уражені цикадками, відстають у рості, виглядають пригніченими, а в умовах нестачі вологи швидше в’януть, ніж здорові посіви.

  • Поява світлих плям на листі;
  • Пожовтіння та відмирання листкової тканини;
  • Скручування листя внаслідок пошкодження провідної системи;
  • Наявність екзувіїв (скинутих оболонок) на нижній стороні листка.

Для детальної діагностики рекомендується використовувати лупу, оскільки дрібні розміри німф можуть ускладнювати їх виявлення неозброєним оком без ретельного огляду.

Заходи захисту

Заходи боротьби мають включати системний контроль на всіх етапах розвитку культури, починаючи з передпосівної підготовки ґрунту.

Важливим агротехнічним заходом є вчасне очищення полів від бур'янів, які є джерелом первинного заселення шкідників та резервуаром інфекцій.

Використання стійких до шкідників сортів дозволяє зменшити потребу в хімічних обробках, що є економічно вигідним та екологічно безпечним рішенням.

При досягненні економічного порогу шкодочинності проводять обприскування інсектицидами, дотримуючись регламентів застосування та термінів очікування перед збором врожаю.

Біологічний контроль із застосуванням препаратів на основі ентомопатогенних грибів показує високу ефективність у стримуванні популяції цикадок без негативного впливу на екосистему.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Plesiommata corniculata
Ряд
Напівтвердокрилі (клопи, попелиці, цикадки)
Родина
Cicadellidae
Код EPPO
PLSOCO
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.