Плезіоммата

Плезіоммата (Plesiommata) — це рід комах-цикадок з родини Cicadellidae. Ці дрібні шкідники мають специфічну видовжену форму тіла, що дозволяє їм залишатися непомітними на поверхні листя.

Дорослі особини досягають розмірів від 3 до 5 міліметрів. Забарвлення варіюється від світло-жовтого до коричневого, що є чудовим природним маскуванням серед рослинності.

Їхні крила прозорі, з чітко вираженим жилкуванням. У стані спокою комахи тримають крила складеними «будиночком» над спиною, а при найменшій загрозі вони здатні миттєво стрибати.

Личинки нагадують дорослих особин, але не мають розвинених крил і часто виглядають блідими або напівпрозорими. Вони ведуть прихований спосіб життя на нижній стороні листя.

Систематично рід належить до підродини Deltocephalinae, представники якої відомі як переносники багатьох фітоплазмових інфекцій.

Ці комахи живляться соком трав'янистих рослин, включаючи як культурні види, так і бур'яни, що ростуть поруч. Пошкодження починаються з проколів листкової пластини.

Внаслідок висмоктування клітинного соку рослина слабшає, процеси фотосинтезу сповільнюються, що призводить до загального відставання у рості та розвитку.

Найбільшу загрозу Плезіоммата становить для зернових та деяких овочевих культур. Інтенсивне живлення цикадок може спричинити значне зниження врожайності.

Окрім прямого механічного пошкодження, ці шкідники виступають переносниками небезпечних вірусних хвороб, таких як курчавість листя або хлороз.

Масове розмноження шкідника на полі часто супроводжується стрімкою втратою якості товарної продукції та загибеллю окремих частин рослин.

Поява Плезіоммати на полях залежить від кліматичних умов регіону. Комахи стають активними навесні, коли середньодобова температура сягає позначки +10–12 градусів.

Протягом вегетаційного періоду розвивається кілька поколінь шкідника, тому чисельність популяції зазвичай зростає в геометричній прогресії до середини літа.

Високі температури та низька вологість створюють ідеальні умови для розвитку личинок, що робить червень та липень найбільш небезпечними місяцями.

Восени активність поступово знижується, і комахи шукають притулок на бур'янах або в ґрунті, де вони зимують у фазі яєць або імаго.

Агрономічний моніторинг посівів повинен бути найбільш пильним саме в періоди інтенсивного росту культур навесні та на початку літа.

Ознаками ураження є поява дрібних білуватих або жовтуватих плям на листі, які виникають у місцях проколів хоботком шкідника.

Оглядаючи нижню поверхню листка, можна помітити екзувії — порожні оболонки личинок, що свідчать про активне зростання популяції на рослині.

• Пожовтіння країв листя, що нагадує «крайовий опік».
• Викривлення молодих пагонів та деформація нових листків.
• Загальна пригніченість та уповільнення темпів розвитку культури.
• Поява солодких виділень, на яких згодом розвивається сажистий грибок.

Масовий виліт цикадок при механічному пошкодженні (струшуванні) рослини є критичним сигналом до початку захисних заходів.

Першочерговим заходом є регулярна боротьба з бур'янами на полях та прилеглих територіях, оскільки саме вони є резерваціями шкідника.

Оптимізація строків посіву дозволяє уникнути збігу критичних фаз розвитку культури з піком чисельності цикадок.

При досягненні економічного порогу шкодочинності слід застосовувати інсектициди системної дії, які ефективно знищують сисних комах.

Корисним є збереження природних ворогів — хижих комах та ентомофагів, які значно обмежують розмноження популяції в природний спосіб.

Важливо чергувати препарати з різними діючими речовинами, щоб запобігти виникненню стійкості шкідника до хімічних засобів захисту.