Міль ліщинова

Міль ліщинова (Parachronistis albiceps) є представником родини виїмчастокрилих молей. Це дрібний метелик, що має розмах крил до 14 міліметрів та характерне сіре забарвлення.

Гусениця цього шкідника на ранніх стадіях розвитку має світлий колір, який згодом стає зеленувато-жовтим. Характерною ознакою є темна голова, добре помітна на світлому фоні тіла.

Біологічний розвиток комахи тісно пов'язаний із циклом вегетації ліщини. Шкідник проходить повний цикл розвитку за один сезон, формуючи одне покоління на рік.

Зимуючою стадією є гусениця, яка ховається в щільних коконах під корою, у розвилках гілок або серед сухих залишків листя, що залишилися на дереві.

Навесні, при підвищенні температурних показників, гусениці виходять з коконів і починають інтенсивно живитися бруньками, що розвиваються.

Основною кормовою базою для цього шкідника є ліщина звичайна та сортовий фундук, які вирощуються як у промислових масштабах, так і на присадибних ділянках.

Гусениці завдають найбільшої шкоди ранньою весною, вгризаючись у набубнявілі бруньки, що призводить до повного знищення майбутніх генеративних і вегетативних органів.

Пізніше, з появою листків, гусениці перемикаються на зелену масу, згортаючи листя у своєрідні «сигари» за допомогою павутини, де вони знаходяться у безпеці.

Пошкодження значної кількості бруньок суттєво зменшує врожайність фундука, оскільки знищуються квіткові зачатки, які формують основу майбутнього врожаю.

Уражені кущі мають сповільнений темп росту, їх пагони часто деформуються, що послаблює стійкість рослини до дії несприятливих кліматичних чинників.

Активізація шкідника відбувається на початку весни, коли температура повітря стабілізується вище 10°C, що зазвичай збігається з фазою розпускання бруньок.

Період живлення гусениць на бруньках триває близько 20 днів, після чого вони переходять на листя, завдаючи шкоди до моменту заляльковування.

Заляльковування відбувається у травні-червні всередині згорнутого листя, після чого вилітають імаго, які приступають до розмноження.

Літ метеликів триває протягом червня та липня, у цей період самки відкладають яйця на кору гілок, де вони згодом розвиваються у личинки.

До кінця літа гусениці молодших віків досягають необхідного розміру і переходять у стан спокою для успішної перезимівлі на корі дерева.

Основним сигналом появи шкідника є сухі, напівпорожні бруньки, які не розкриваються навесні та легко обпадають при легкому натисканні на них.

Наявність скрученого в трубочку листя, яке виглядає деформованим та пошкодженим, свідчить про активну життєдіяльність гусениць на плантації.

Павутиння, яке скріплює краї листків, є непрямим, але дуже помітним доказом того, що всередині знаходяться личинки фундукової молі.

Сліди екскрементів на поверхні бруньок або всередині скрученого листя чітко вказують на присутність шкідника та необхідність негайної обробки.

Посилення догляду за насадженнями потрібне при виявленні великої кількості пошкоджених гілок, що може призвести до зниження загальної продуктивності куща.

Агротехнічний контроль передбачає регулярну санітарну обрізку пошкоджених гілок, де зимують кокони, з подальшим їх знищенням шляхом спалювання.

Механічне очищення кори старих дерев навесні сприяє зменшенню кількості зимуючих гусениць та обмеженню їх розселення по саду.

Хімічний захист ефективний у фазі розпускання бруньок, коли гусениці найбільш вразливі перед дією інсектицидів контактного типу.

Використання біологічних засобів захисту дозволяє мінімізувати шкоду для корисних комах, при цьому ефективно стримуючи популяцію молі.

• Застосування феромонних пасток для моніторингу вильоту метеликів.
• Забезпечення оптимального живлення фундука для покращення імунітету.
• Створення умов для розмноження природних ентомофагів у саду.