Нотус

Рід Notus (переважно Notus flavipennis) належить до ряду Hemiptera (напівтвердокрилі) та родини Cicadellidae (цикадки). Це дрібні комахи, що мають витягнуте тіло та здатність до різких стрибків.

Дорослі особини мають специфічне жовтувате або зеленувате забарвлення, що допомагає їм маскуватися на вегетативних частинах рослин. Голова у них широка, з вираженими складними очима, спрямованими в боки.

Цикадки цього роду володіють колюче-сисним ротовим апаратом, адаптованим для проколювання епідермісу листка та живлення рослинними соками.

Відрізнити цей вид від близьких представників родини можна за особливостями жилкування передніх крил та специфічними генітальними структурами, що потребують мікроскопічного дослідження.

Личинки (німфи) зовні нагадують дорослих особин, але відрізняються відсутністю повністю розвинених крил і меншими розмірами тіла, проходячи кілька віків розвитку.

Основними культурами, що піддаються пошкодженню з боку Notus, є злакові рослини, включаючи пшеницю, ячмінь та овес, а також деякі види кормових трав.

Ці шкідники також можуть зустрічатися поблизу посівів на дикорослих злакових бур’янах, які слугують для них резерваторами у періоди відсутності основної сільськогосподарської культури.

Шкода завдається як дорослими комахами, так і їхніми личинками, які активно живляться соками з провідних тканин стебел і листків злаків.

Масове розмноження цикадок може призвести до виснаження рослин, що негативно позначається на процесах наливу зерна та загальній продуктивності посівів.

Окрім прямого фізичного пошкодження, ці комахи становлять небезпеку як потенційні переносники фітоплазмових та вірусних захворювань зернових культур.

Активність Notus безпосередньо залежить від температурного режиму та вологості повітря, проявляючись найбільш яскраво в період активної вегетації злакових культур.

Перезимівля шкідника найчастіше відбувається у стадії яйця, відкладеного в тканини рослин або поверхневий шар ґрунту, або у стадії імаго в захищених місцях.

Навесні, при встановленні стабільно додатних температур, личинки виходять з місць зимівлі та починають інтенсивне живлення на молодих сходах злаків.

Протягом сезону може розвиватися кілька поколінь комах, що робить їх присутність в агроценозах розтягнутою у часі на весь вегетаційний період.

Найбільший пік чисельності зазвичай спостерігається у сухі та спекотні періоди, коли рослини відчувають дефіцит вологи та стають вразливішими до впливу шкідників.

Першою візуальною ознакою присутності Notus є поява на листках дрібних світлих цяток — слідів проколів, через які комахи висмоктували соки.

При значному ураженні спостерігається пожовтіння та скручування кінчиків листків, а у важких випадках — часткове всихання листової пластинки.

На полях можна помітити різке розлітання комах при проході техніки або агронома по міжряддях, що є характерною поведінковою ознакою цикадок.

Через пошкодження судинної системи сповільнюється ріст рослин, знижується кущистість та відзначається загальне пригнічення розвитку культурних злаків.

Наявність специфічного нальоту або паді (екскрементів) на поверхні листків може сприяти розвитку вторинних сажистих грибків, що погіршують фотосинтез.

Система захисту від цього шкідника включає комплекс агротехнічних заходів, таких як знищення бур’янистої рослинності у міжсезоння.

Своєчасне виконання агротехнічних термінів сівби дозволяє рослинам пройти критичні фази розвитку до піку чисельності популяції цикадок.

Хімічний метод боротьби передбачає використання інсектицидів системної дії, здатних проникати в тканини рослини та вражати сисних шкідників.

• Моніторинг чисельності за допомогою жовтих клейових пасток.
• Дотримання сівозміни для переривання циклу розвитку шкідника.
• Застосування біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів.

При досягненні економічного порогу шкодочинності слід проводити крайові або суцільні обробки полів дозволеними препаратами з груп піретроїдів або фосфорорганічних сполук.