Цикадка бурякова

Цикадка бурякова належить до ряду Напівтвердокрилих (Hemiptera), родини Цикадки (Cicadellidae) і є небезпечним шкідником сільськогосподарських культур.

Доросла комаха має невеликий розмір, приблизно 3–4 мм, і видовжене тіло, забарвлене у світло-коричневі або сіруваті тони для маскування.

Голова досить широка, з великими складними очима, що забезпечують добрий огляд навколишнього середовища під час переміщення по рослинах.

Личинки зовні подібні до дорослих особин, проте вони меншого розміру і не мають розвинених крил, натомість мають добре виражені зачатки крил.

Це дуже рухливий шкідник, здатний до швидких стрибків, що робить його виявлення під час польових робіт дещо складнішим порівняно з іншими комахами.

Основним об'єктом живлення цього шкідника є представники родини Лободових, зокрема цукровий, столовий та кормовий буряк.

Комаха також часто заселяє різні бур'яни, що створює постійні джерела інфекції, навіть за відсутності основної культурної рослини на полі.

Шкоду завдають як дорослі комахи, так і личинки, висмоктуючи сік із клітин листя, що призводить до порушення обміну речовин у рослині.

Найбільша небезпека полягає в тому, що цикадка є переносником вірусу курчавості верхівки цукрового буряка, що є критичним для формування врожаю.

Наслідком такого зараження стає зупинка росту, скручування листя, розвиток хлорозу та значне зниження маси коренеплодів і вмісту цукру в них.

Зимують здебільшого запліднені самки та личинки старших віків у ґрунті, під рослинними рештками або на багаторічних бур'янах.

Весняна активність розпочинається з настанням стабільного тепла, коли комахи виходять із місць зимівлі та починають активне живлення на бур'янах.

Цикадка розвивається у кількох генераціях протягом вегетаційного періоду, причому піки чисельності часто збігаються з фазами інтенсивного росту буряків.

Найбільш сприятливими для масового розмноження є посушливі та спекотні умови, які характерні для літнього сезону в багатьох регіонах.

Восени активність поступово згасає, комахи мігрують до місць, придатних для перезиівлі, завершуючи свій річний життєвий цикл.

На початкових етапах виявити шкідника можна за появою дрібних білуватих цяток на листках, які є наслідком пошкодження епідермісу ротовим апаратом.

Характерною ознакою ураження є курчавість верхівкових листків, коли краї листкової пластинки скручуються, а сама розетка стає деформованою.

Пошкоджені листки поступово набувають жовтуватого відтінку, стають крихкими та ламкими, що є типовим для вірусного ураження курчавістю.

При сильному заселенні спостерігається відставання рослин у розвитку, вони виглядають пригніченими порівняно з іншими екземплярами на полі.

Для швидкого моніторингу наявності шкідника рекомендується застосовувати жовті клейові пастки, на які комахи добре реагують протягом дня.

Агротехнічний контроль базується на знищенні бур'янів, що є резерваторами вірусної інфекції та місцями живлення цикадок до появи сходів буряка.

Важливим є дотримання правил просторової ізоляції, щоб мінімізувати перельоти шкідників із джерел первинної інфекції на молоді посіви.

Хімічний метод захисту передбачає застосування системних інсектицидів, що забезпечують захист листя від висмоктування соку комахами.

• Обробка посівного матеріалу системними протруйниками.
• Використання інсектицидів під час масового перельоту цикадок.
• Проведення крайових обробок посівів для локалізації шкідника.

Постійний контроль за щільністю популяції шкідника дозволяє вчасно вжити заходів та не допустити епіфітотії вірусних захворювань на полі.