Яблунева горностаєва міль

Яблунева моль (Yponomeuta malinella) — це комаха з родини Горностаєвих молей, яка є одним із найпоширеніших шкідників плодових насаджень.

Доросла особина — це метелик з розмахом крил до 20 міліметрів. Передні крила мають біле забарвлення з чорними цятками, що є відмінною ознакою виду.

Гусінь сягає довжини 16 міліметрів, має сірувато-жовте тіло з двома рядами чорних крапок. Личинки тримаються групами, утворюючи характерні павутинні гнізда.

Зимує цей шкідник у стадії личинки першого віку під спеціальним захисним щитком на корі молодих гілок яблуні.

Стадія лялечки проходить у білих щільних коконах, що розміщуються в межах павутинних гнізд, які гусінь плете на поверхні пошкоджених листків.

Шкідник переважно спеціалізується на яблуні, завдаючи величезної шкоди листовому апарату, особливо в молодих садах та розплідниках.

Гусінь спочатку вигризає епідерміс листка, а згодом повністю скелетує його, залишаючи лише жилки та верхню шкірку, що призводить до засихання листя.

У разі масового розмноження дерево може повністю втратити крону, що негативно позначається на процесі фотосинтезу та накопиченні поживних речовин.

Пошкоджені дерева втрачають здатність формувати плодові бруньки, що призводить до відсутності врожаю у поточному та наступних сезонах.

Сильне ураження послаблює дерево, роблячи його чутливим до інших хвороб, шкідників та несприятливих погодних умов, зокрема зимових морозів.

Розвиток яблуневої молі проходить в одному поколінні на рік. Активний літ метеликів відбувається з середини червня по серпень.

Самки відкладають яйця на кору гілок, після чого личинки виходять з яєць, але залишаються зимувати під щитком до настання весни.

Навесні, під час розпускання бруньок, личинки виходять з-під щитка та починають інтенсивне живлення молодими тканинами рослин.

Період активного живлення гусениці збігається з фазою цвітіння яблуні, коли шкідник найбільш вразливий до проведення обробок.

Завершується цикл розвитку окукленням у червні, після чого виходять імаго, які знову розпочинають процес розмноження на наступний рік.

Первинною ознакою зараження є дрібні плями (міни) на листі, які швидко стають бурими, оскільки гусениця виїдає внутрішню м'якоть.

З часом на гілках з'являються великі павутинні гнізда, які важко не помітити при візуальному огляді крони дерева під час огляду саду.

Повне оголення гілок — це ознака пізньої стадії зараження, коли колонія гусениць повністю знищила листя на певній ділянці крони.

На корі можна виявити невеликі округлі щитки, які за кольором майже не відрізняються від кори, що приховують зимуючих личинок.

Залишки павутини та екскременти всередині гнізд також є свідченням наявності активної популяції шкідника на дереві.

Найефективнішим методом є своєчасне видалення павутинних гнізд вручну з подальшим їх спалюванням, що дозволяє суттєво зменшити чисельність шкідника.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами в період «зеленого конуса» та відразу після цвітіння яблунь для знищення молодих личинок.

Використання біологічних засобів боротьби, зокрема препаратів на основі бактерій, є безпечним та дієвим методом у період дозрівання плодів.

Необхідно проводити моніторинг чисельності шкідника за допомогою феромонних пасток, щоб визначити точний час проведення обробки саду.

• Механічне збирання гнізд з гусеницями.
• Обробка інсектицидами ранньою весною.
• Використання ентомофагів для біологічного контролю.
• Догляд за кроною для покращення проникнення препаратів.
• Регулярний огляд дерев на наявність зимуючих щитків.