Волошкова міль

Волошкова міль (лат. Metzneria paucipunctella) належить до родини Виїмчастокрилі молі (Gelechiidae), ряду Лускокрилі. Цей шкідник спеціалізується на ураженні рослин родини Айстрові.

Доросла комаха — це невеликий метелик з розмахом крил близько 15 мм. Крила мають видовжену форму, сіро-коричневе забарвлення з характерними темними плямами, що допомагають маскуватися на тлі рослин.

Личинки (гусениці) зазвичай мають світло-жовтий або білуватий колір з чітко вираженою темною головою. Це прихованоживучий шкідник, який проводить більшу частину життя всередині генеративних органів рослини.

Яйця відкладаються самками поодинці або невеликими групами на лусочки обгортки суцвіть, що дозволяє гусеницям одразу після виходу проникати всередину кошика.

Лялечка формується в коконі всередині пошкодженого суцвіття, що забезпечує їй захист від перепадів температур та певних природних ворогів.

Основним об'єктом пошкодження є різні види волошок (Centaurea), зокрема їхні суцвіття-кошики. Шкідник завдає значної шкоди в період формування насіння.

Гусениці живляться тканинами квітколожа та насіннєвими зачатками, що призводить до часткового або повного знищення врожаю насіння у кошику.

Характерним є виїдання внутрішньої частини кошика, через що він стає недорозвиненим і втрачає свою репродуктивну здатність.

Пошкоджені суцвіття часто виглядають в'ялими або деформованими, що знижує естетичну цінність декоративних видів волошок.

Значні пошкодження призводять до зниження схожості насіння, якщо воно збирається для подальшої репродукції, а також до поширення вторинних хвороб суцвіть.

Цикл розвитку волошкової молі є одногодичним. Імаго з'являються на початку літа, період їх активного польоту припадає на червень та липень.

Після спарювання самки відкладають яйця, і гусениці, що відроджуються, відразу починають впроваджуватися в суцвіття, що розвиваються.

Розвиток гусениць триває протягом літа, вони поступово поїдають вміст кошика, готуючись до зимівлі.

Зимує шкідник переважно у фазі гусениці або лялечки безпосередньо в залишках суцвіть на полі або в ґрунті під рослинами.

Навесні, з підвищенням температури, цикл завершується виходом метеликів, що дає початок новому поколінню шкідників.

Основною ознакою зараження є наявність павутиння між лусочками обгортки кошика, яке гусениця створює для свого захисту.

• Наявність екскрементів гусениці, які накопичуються між залишками насіння.
• Вхідні отвори на поверхні квітколожа, через які гусениця проникла всередину.
• Зміна кольору або в'янення пелюсток суцвіття раніше терміну.
• Відсутність насіння в кошиках під час дозрівання культури.

При розрізанні ураженого кошика можна помітити гусеницю, яка згорнута в кільце або активно рухається в пошкоджених тканинах.

В осередках масового розмноження рослини виглядають пригніченими, з великою кількістю недорозвинених або деформованих суцвіть.

Агротехнічні заходи мають вирішальне значення, зокрема видалення та спалювання пошкоджених суцвіть до моменту вильоту метеликів.

Глибока оранка після збирання врожаю допомагає знищити зимуючі стадії молі, що знаходяться у рослинних рештках.

Слід дотримуватися сівозміни та знищувати бур'яни, особливо дикорослі види волошок, які є природними осередками розмноження цього виду.

У випадках значної чисельності шкідника рекомендується застосування біологічних препаратів, які є безпечними для навколишнього середовища.

Хімічний захист має проводитися у фазу бутонізації, щоб запобігти проникненню гусениць всередину суцвіття, де вони стають недосяжними для контактних інсектицидів.