Зеленоглазка

Зеленоглазка (лат. Meromyza) — рід комах із родини злакових мух (Chloropidae), ряду Двокрилі. Це невеликі комахи довжиною 3–5 мм, які мають характерний жовто-зелений колір тіла з темними смужками на спинці.

Головною ознакою виду є яскраво-зелені очі, завдяки яким комаха отримала свою назву. Крила прозорі, при спокої щільно притиснуті до спини. Задні стегна ніг помітно потовщені, що допомагає комасі в пересуванні по рослинах.

Личинки зеленоглазки видовжені, досягають 5–8 мм. Колір личинки варіюється від білого до світло-зеленого. На передній частині голови розташовані спеціальні гачки, за допомогою яких вони проникають всередину стебла злаків.

Яйця комах дрібні, подовгасті, білого кольору, з помітними поздовжніми реберцями. Самки відкладають їх на листя або стебла культурних злаків у теплу погоду.

Біологічно ці мухи є небезпечними фітофагами, які адаптувалися до життя в умовах помірного клімату та активно розмножуються на посівах сільськогосподарських культур.

Зеленоглазка шкодить практично всім зерновим колосовим культурам: пшениці, житу, ячменю та вівсу. Також вона вражає велику кількість дикорослих трав, таких як пирій повзучий або тонконіг.

Личинки вгризаються всередину стебла, де перегризають вузол кущіння або основу колоса. Це призводить до порушення доставки поживних речовин до верхівки рослини.

У ранні фази розвитку культури пошкодження личинками призводить до відмирання центрального листа. Рослина при цьому починає випускати додаткові пагони, але вони зазвичай слабкі та не дають якісного врожаю.

Найбільшої шкоди завдається під час виходу в трубку та колосіння. Личинка підгризає стебло безпосередньо під колосом, що спричиняє явище «білоколосиці». Такі колосся виглядають сухими та порожніми.

Внаслідок ураження зерно в колосі не дозріває або виходить щуплим, що знижує загальну врожайність поля на 10–30% залежно від інтенсивності зараження.

Зимують личинки різних вікових стадій всередині стебел озимих зернових або на кореневищах пирію. Навесні вони продовжують харчуватися, поки не окукляться.

Виліт мух першого покоління збігається з фазою активного росту ярових культур. Початок їхньої масової появи припадає на кінець весни або початок літа.

Розвиток одного покоління триває близько місяця. За сезон зеленоглазка може дати до 2-3 поколінь, причому кожне наступне покоління заселяє більш пізні посіви або падалицю.

Осіннє покоління шкідників відкладає яйця на сходи озимих культур, де личинки харчуються до настання холодів, після чого впадають у стан діапаузи.

Погодні умови сильно впливають на виліт: тепла волога погода сприяє швидкому розвитку мухи, тоді як спека та посуха дещо стримують ріст популяції.

Першою і найяскравішою ознакою зараження є поява білих, знебарвлених колосків у полі, які різко виділяються серед зеленої маси посівів.

Центральний лист уражених рослин передчасно жовтіє та засихає. Якщо витягнути такий лист, можна помітити сліди поїдання личинкою біля основи.

Стебла пошкоджених рослин часто виглядають викривленими та короткими. Кущення стає нерівномірним, що помітно при візуальному огляді ділянки.

При масовій появі шкідників на полі можна помітити дрібних мух, які швидко пересуваються по рослинах при найменшому струсі стебел.

На полях з високим ступенем зараження спостерігається нерівномірність дозрівання культури та низька маса 1000 зерен у врожаї.

Головним заходом є дотримання агротехніки. Важливо витримувати оптимальні терміни посіву, щоб уникнути періоду масового вильоту мухи під час чутливих фаз росту.

Ефективною є якісна зяблева оранка, яка знищує місця зимівлі личинок у ґрунті та на рештках рослин. Також необхідно боротися зі злаковими бур'янами.

Хімічний захист передбачає обприскування посівів інсектицидами в період льоту мух до того, як вони відкладуть яйця. Це дозволяє попередити появу наступних поколінь.

Протруювання насіннєвого матеріалу системними інсектицидами дозволяє захистити посіви на ранніх етапах розвитку від пошкодження личинками.

• Дотримання сівозміни.
• Знищення падалиці зернових.
• Використання сортів з високим рівнем регенерації.
• Моніторинг поля за допомогою пасток.
• Збалансоване живлення для зміцнення імунітету рослин.