Африканський рисовий стебловий метелик

Африканський рисовий стебловий метелик (Maliarpha separatella) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera), родини вогнівок (Pyralidae). Дорослі особини мають розмах крил близько 20–25 мм.

Передні крила забарвлені в сіро-коричневі тони з поздовжніми темними лініями, що дозволяє комасі бути непомітною на рослинах. Задні крила світліші, майже прозорі.

Гусениці, що проходять стадії розвитку всередині стебла, досягають довжини 25 мм. Вони мають світле тіло та темну голову, що є характерною ознакою виду.

Лялькування відбувається безпосередньо всередині стебла, де куколка захищена від несприятливих умов середовища.

Цей вид є вузькоспеціалізованим фітофагом, який переважно вражає посіви рису, що робить його ключовим об'єктом моніторингу в рисоводстві.

Основним господарем цього шкідника є рис посівний (Oryza sativa). Гусениці завдають шкоди, виїдаючи серцевину стебла.

Пошкодження внутрішніх тканин блокує живлення волоті, що призводить до появи порожніх колосків та втрати врожаю.

Рослини, уражені метеликом, стають слабкими, схильними до вилягання під впливом вітру або дощу.

Особливо небезпечним є період виходу в трубку та цвітіння, коли шкода безпосередньо впливає на масу зерна.

У разі масового розмноження пошкодженість посівів може досягати значних відсотків, спричиняючи суттєві фінансові збитки.

Розвиток шкідника тісно пов'язаний з фенофазами рису. Життєвий цикл одного покоління триває близько півтора місяця.

Комахи активні вночі, коли вони спаровуються та відкладають яйця на поверхню листя або поблизу основи стебел.

Висока температура та вологість сприяють прискореному розвитку личинок, тому спалахи чисельності спостерігаються в середині сезону.

У тропічних регіонах метелик може розвиватися безперервно протягом усього року за наявності рисових полів.

Оптимальні умови для шкідника — це стабільна волога погода без різких температурних коливань.

Головний симптом ураження — «білоколосиця», коли волоть стає білою, порожньою та сухою через переривання потоку поживних речовин.

На стеблах можна знайти вхідні отвори, навколо яких спостерігаються залишки екскрементів гусениці.

Пожовтіння або в’янення центрального листка у молодих рослин є раннім маркером присутності личинок всередині стебла.

При розрізанні стебла всередині чітко видно ходи та поїдені тканини, заповнені продуктами життєдіяльності шкідника.

Загальна слабкість посіву та нерівномірний розвиток рослин часто свідчать про приховану діяльність гусениць.

Агротехнічний контроль полягає у знищенні рослинних залишків, де зимують або лялькують особини шкідника.

Використання сортів рису, які мають стійкість до стеблових пошкоджень, є надійним інструментом інтегрованого захисту.

Застосування біологічних препаратів, що містять ентомопатогенні бактерії, дозволяє знизити чисельність шкідника без шкоди для довкілля.

Хімічний захист слід проводити лише при досягненні порогу шкідливості, обираючи селективні інсектициди.

• Дотримання сівозміни.
• Глибока оранка ґрунту.
• Моніторинг чисельності метеликів за допомогою феромонних пасток.