Деревійний попелиця

Деревійна попелиця (Macrosiphoniella millefolii) є представником ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera) та родини Справжні попелиці (Aphididae). Це комаха, яка спеціалізується виключно на представниках роду Деревій (Achillea).

Дорослі особини мають витягнуту форму тіла розміром 2–3 мм. Колір комах варіюється від зеленого до коричневого, що робить їх майже непомітними на фоні стебел рослин-господарів.

Характерною ознакою виду є довгі, темні сокові трубочки (сифончики) на задньому краї черевця, за якими її можна ідентифікувати за допомогою збільшувального скла.

Популяція складається з крилатих та безкрилих самок. Крилаті особини з'являються тоді, коли на одному місці стає забагато шкідників, що сприяє їхньому розселенню на нові території.

Зимує цей вид у стадії яйця, які відкладаються на прикореневій частині стебел, що забезпечує стабільність виду в умовах мінливого клімату.

Основною кормовою базою для цієї попелиці є види роду Деревій. Шкідники концентруються на найніжніших частинах рослин — верхівках пагонів та бутонах, що ще не розпустилися.

Харчуючись клітинним соком, комахи виснажують рослину, що призводить до порушення обміну речовин та значного сповільнення росту стебел і листків.

Найбільшої шкоди завдається суцвіттям, які деформуються та втрачають якісні показники, що є критичним для вирощування лікувального деревію в промислових обсягах.

Через висмоктування соків рослини втрачають опірність до хвороб, зокрема стають вразливими до вірусних інфекцій, які переносяться самою попелицею під час живлення.

Виділення попелиці (медвяна роса) стають субстратом для розмноження сажкових грибків, що перекривають доступ світла до листя і порушують процес фотосинтезу.

Життєвий цикл шкідника розпочинається навесні, коли температура повітря сприяє виходу личинок із яєць, що перезимували на рештках рослин.

Масове розмноження попелиці відбувається у червні, коли температурні умови стають найбільш оптимальними для розвитку великих колоній на молодих пагонах.

За сприятливих умов одне покоління може розвиватися менш ніж за тиждень, що дозволяє чисельності шкідника зростати в геометричній прогресії протягом літа.

Ближче до осені розвиток уповільнюється, і комахи переходять до розмноження, результатом якого стають яйця, що залишаються на зиму на рослинних рештках.

Моніторинг шкідника потрібно проводити постійно протягом вегетаційного періоду, особливо у першій половині літа, коли ризик критичного ураження найвищий.

Первинною ознакою зараження є скручування молодого листя на верхівках пагонів. Листові пластинки стають зморшкуватими, часто жовтіють і втрачають свій природний колір.

При детальному огляді на нижньому боці листків можна побачити скупчення комах, що виглядають як темно-зелений або коричневий наліт на тканинах.

Наявність мурах навколо колоній попелиці є майже 100% підтвердженням активності шкідників, оскільки мурахи харчуються паттю, яку виробляє попелиця.

Деформовані суцвіття, що мають нетиповий вигляд або погано розкриваються, свідчать про те, що попелиця висмоктала соки з генеративних органів рослини.

Липкий блиск на листках свідчить про те, що колонія вже тривалий час живиться на рослині, і необхідно негайно вживати заходів для її очищення.

Основою контролю є агротехнічні заходи: видалення бур'янів навколо грядок, які можуть бути альтернативними господарями для попелиці, та забезпечення оптимального живлення рослин.

У приватних садах можна ефективно застосовувати механічне змивання колоній водою під тиском або видалення окремих уражених частин стебла.

Використання природних ворогів — ентомофагів, таких як сонечка, златоглазки та мухи-дзюрчалки, дозволяє біологічно регулювати чисельність попелиці без хімікатів.

Якщо чисельність шкідника перевищує поріг шкодочинності, застосовуються дозволені системні інсектициди, при цьому важливо суворо дотримуватися регламентів безпеки.

• Регулярний огляд посадок у червні.
• Висаджування навколо грядок рослин, що приваблюють хижих комах.
• Своєчасна боротьба з мурахами, які захищають колонії попелиці.