Макропсис

Макропсис (лат. Macropsis) — це рід комах із родини цикадок (Cicadellidae), які є досить поширеними шкідниками в садах та лісових розплідниках.

Дорослі особини мають невеликі розміри, зазвичай 3–5 мм, та клиноподібну форму тіла. Вони добре стрибають і швидко переміщуються по поверхні рослин при найменшій небезпеці.

Личинки макропсиса дуже схожі на дорослих комах, проте мають менші розміри та позбавлені розвинених крил. Вони ведуть прихований спосіб життя на нижній стороні листків.

Ротовий апарат комах колючо-сисного типу дозволяє їм легко проколювати епідерміс молодих пагонів та листя, висмоктуючи клітинний сік рослини.

Зимують ці комахи переважно у фазі яєць, які відкладаються самками під кору або в тканини бруньок, що забезпечує захист потомства від несприятливих умов.

Основними культурами, що пошкоджуються макропсисом, є яблуня, груша, а також вербові породи дерев, що часто зустрічаються поблизу садів.

Найбільшої шкоди цей шкідник завдає молодим саджанцям у розплідниках. Масове пошкодження пагонів призводить до уповільнення їхнього росту та викривлення.

Внаслідок висмоктування соків листя втрачає тургор, жовтіє та передчасно опадає, що негативно позначається на фотосинтетичній активності дерева.

Макропсиси є переносниками різних патогенів, включаючи фітоплазми та віруси. Навіть при невеликій чисельності шкідників вони можуть спричинити зараження дерева хворобами.

Ослаблені рослини втрачають морозостійкість, що призводить до підмерзання окремих гілок або навіть загибелі молодих екземплярів взимку.

Вихід личинок із перезимувалих яєць відбувається навесні, синхронно з розпусканням бруньок, що забезпечує молодим особинам доступ до джерела живлення.

Найвища активність комах спостерігається у травні-червні. У цей період відбувається інтенсивний розвиток личинок та поява першого покоління дорослих особин.

Влітку, за умов високих температур, активність шкідників дещо знижується, проте вони продовжують завдавати шкоди, харчуючись на нижніх ярусах крони.

Осінній період є критичним для розмноження, оскільки самки відкладають яйця, які забезпечать виживання виду наступного сезону.

Погодні умови весни, особливо температура повітря та кількість опадів, безпосередньо визначають рівень популяції макропсиса в поточному році.

Першими ознаками пошкодження є дрібні жовтуваті цятки на листках, які з часом зливаються в більші плями, що призводять до відмирання тканин.

Листя, що сильно постраждало, починає скручуватися, набуваючи неприродної форми. Це особливо помітно на верхівкових частинах пагонів, що активно ростуть.

При струшуванні гілок дорослі цикадки швидко розлітаються або перестрибують, що є головною ознакою їхньої присутності в саду.

Липкий наліт на листі та гілках свідчить про інтенсивне живлення шкідників та виділення медвяної роси, яка приваблює мурах.

• Деформація та скручування молодого листя.
• Світлі точки на листі внаслідок проколів.
• Наявність липких виділень на поверхні рослин.
• Розвиток сажистого гриба на листках.
• Присутність стрибаючих комах при огляді гілок.

Агротехнічний контроль передбачає регулярну санітарну обрізку дерев та видалення пагонів, на яких зафіксовано кладку яєць або значні пошкодження.

Боротьба з бур'янами у пристовбурних колах допомагає зменшити резервації шкідників, оскільки багато видів цикадок можуть розвиватися і на трав'янистій рослинності.

Хімічний захист ефективний у період відродження личинок, коли вони найбільш вразливі до дії інсектицидів системної або контактної дії.

Використання жовтих клейових пасток дозволяє ефективно моніторити чисельність дорослих особин та вчасно застосовувати засоби захисту.

Інтегрована система захисту включає також сприяння розмноженню корисних комах-ентомофагів, які значно знижують кількість цикадок у природний спосіб.