Літобіус

Літобіус (Lithobius) належить до класу губоногих багатоніжок (Chilopoda), родини Lithobiidae. Це хижі членистоногі, які за певних умов, особливо при високій щільності популяції, можуть пошкоджувати ніжні тканини молодих культурних рослин.

Зовні доросла особина має вигляд багатоніжки довжиною від 10 до 30 мм. Тіло складається з 15 сегментів, кожен з яких несе одну пару ніг, що забезпечує їм надзвичайну швидкість пересування по поверхні ґрунту.

Забарвлення цих істот зазвичай варіюється від жовтувато-бурого до червоно-коричневого кольору. Їх тіло сильно сплощене, що дозволяє їм безперешкодно пересуватися в щілинах ґрунту та під залишками рослин.

Біологія виду передбачає поступовий розвиток. Самки відкладають яйця безпосередньо в ґрунт. Личинки, що вилуплюються, проходять серію линьок, поступово збільшуючи кількість сегментів тіла та ніг до стану імаго.

Літобіуси є нічними істотами, що віддають перевагу вологим та затіненим ділянкам. Їхня активність різко зростає при високій вологості ґрунту, що часто збігається з періодом інтенсивного поливу розсади.

Основний збиток літобіус завдає у фазі сходів та на етапі висадки молодої розсади. Найбільш уразливими є овочеві культури: томати, огірки, перець та капуста, які мають ніжну кореневу систему або стебла.

Шкідник пошкоджує молоді корінці, кореневу шийку та підсім'ядольне коліно. У тканинах рослин багатоніжка вигризає невеликі язви, які в майбутньому стають воротами для інфекцій, зокрема бактеріальних та грибкових хвороб.

При пошкодженні насіння, що проростає, літобіус виїдає внутрішню частину, внаслідок чого сходи не з'являються на поверхні ґрунту, що призводить до зрідженості посівів на полі чи в теплиці.

В умовах закритого ґрунту цей шкідник може спричинити значні економічні втрати, особливо якщо в теплиці підтримується високий рівень вологості, що створює оптимальні умови для його розмноження.

Рослини, що були пошкоджені літобіусом, часто зупиняються в рості, стають в'ялими та з часом гинуть через вторинне ураження патогенами, що проникають через рани, нанесені багатоніжкою.

Для боротьби з літобіусом критично важливо дотримуватися правил агротехніки. Головним методом є підтримання оптимальної вологості ґрунту, оскільки надмірна волога є головним чинником розмноження багатоніжок.

Регулярне розпушування міжрядь значно знижує чисельність шкідників, оскільки руйнує їхні ходи та підсушує верхній шар ґрунту, в якому вони зазвичай ховаються від сонячного світла.

Ефективним методом є використання пасток з вологих матеріалів, таких як дошки або картон. Розклавши їх увечері, вранці можна зібрати багатоніжок, які зібралися під ними, та механічно знищити їх.

У разі значного ураження посівів рекомендується використання дозволених ґрунтових інсектицидів, які вносяться під час передпосадкової обробки ґрунту згідно з регламентом застосування конкретного препарату.

Профілактичне очищення теплиць від рослинних решток, які слугують сховком для дорослих особин, є базовою умовою запобігання масовій появі літобіусів у новому сезоні.