Капустяна попелиця

Капустяна попелиця (лат. Lipaphis pseudobrassicae) — дрібна комаха, що належить до родини Справжніх попелиць, яка завдає значної шкоди хрестоцвітим культурам.

Доросла особина має овальне тіло довжиною близько 2 мм, вкрите білуватим восковим нальотом, що надає їй характерного матового сіро-зеленого забарвлення.

Комаха має складний життєвий цикл, що включає безкрилі та крилаті форми, останні відповідають за розселення попелиці на нові площі під час вегетації.

Личинки за зовнішнім виглядом подібні до дорослих комах, вони дуже рухливі та починають живитися соком рослин одразу після народження.

Вид дуже плідний: за літній період одна самка може дати велику кількість поколінь, що зумовлює швидке утворення масових колоній на листках.

Основним об’єктом живлення є капуста всіх видів: білокачанна, цвітна, броколі, а також редис, редька, ріпа, гірчиця та інші представники родини капустяних.

Попелиця висмоктує клітинний сік з молодих листків та пагонів, що призводить до порушення обміну речовин у рослини та її поступового виснаження.

При значному заселенні спостерігається деформація листя, яке скручується і знебарвлюється, що суттєво гальмує ріст усієї рослини.

Пошкоджені капустяні рослини часто не утворюють якісного качана, що призводить до втрати товарних якостей продукції та зниження врожайності.

Окрім прямої шкоди, попелиця є переносником вірусних захворювань рослин, які можуть спричинити епіфітотію на полях із овочевими культурами.

Зимують яйця шкідника на залишках рослин або на дикорослих хрестоцвітих бур’янах, де вони захищені від зимових морозів.

Навесні, після встановлення теплої погоди, відроджуються личинки, які переходять на молоді посіви культурних рослин для живлення.

Пік активності шкідника припадає на червень-липень, коли температура повітря стає оптимальною для інтенсивного розмноження та розвитку колоній.

У спекотні та вологі роки швидкість розмноження збільшується в рази, тому попелиця може вкривати всю поверхню листя за лічені дні.

Наприкінці сезону, зі зниженням температури, з’являються статеві особини, які відкладають яйця, що забезпечують перезимівлю популяції.

Первинною ознакою зараження є поява світлих плям на верхньому боці листка, що згодом призводить до загального жовтіння та в’янення листя.

При детальному огляді на нижньому боці листка можна виявити скупчення комах, які виглядають як суцільний сіруватий пильний наліт.

Листя стає липким через виділення «медвяної роси» — цукристих екскрементів попелиці, на яких згодом поселяються сажисті грибки.

Сповільнення росту центральної бруньки та деформація стебла є критичними ознаками того, що рослина серйозно вражена шкідником.

При масовому ураженні можна помітити навколо капусти велику кількість мурах, які охороняють попелиць і сприяють їхньому розселенню.

Агротехнічний контроль полягає у знищенні післяжнивних залишків та глибокій оранці, що зменшує кількість місць для зимівлі шкідника.

Важливим заходом є своєчасна боротьба з бур’янами, особливо з грициками, талабаном та іншими хрестоцвітими, які є резерваторами попелиці.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів або бактерій дозволяє стримати ріст популяції без шкоди для довкілля.

Застосування інсектицидів проводиться за досягненням порогу шкодочинності з обов’язковим дотриманням термінів очікування до збору врожаю.

• Дотримання сівозміни: не висаджувати капусту після інших хрестоцвітих.
• Використання стійких сортів та гібридів, менш привабливих для шкідника.
• Залучення на ділянку корисних комах (ентомофагів), таких як сонечка та златоочки.