Шкідник · Прямокрилі (сарана)

Пластинохвіст звичайний

Leptophyes albovittata

Пластинохвіст звичайний

Опис

Як розпізнати

Пластинохвіст звичайний — це представник ряду прямокрилих, що належить до родини справжніх коників (Tettigoniidae). Доросла особина має невеликі розміри, зазвичай від 10 до 15 мм, і забарвлена у зелений колір зі світлою смугою вздовж спини.

Самці та самки цього виду мають редуковані, дуже короткі надкрила, тому комахи зовсім не здатні до польоту. У самок помітний виражений серпоподібний яйцеклад, який надає їм специфічного вигляду.

Личинки зовні нагадують зменшену копію дорослих особин, проте вони позбавлені статевих органів та розвинених крил. Вони ведуть прихований спосіб життя, пересуваючись переважно у густій трав'янистій рослинності або кронах чагарників.

Активність комах припадає на денний час, але вони досить обережні й при наближенні людини або небезпеці швидко ховаються. Їхнє забарвлення є чудовою мімікрією, що дозволяє зливатися з поверхнею зеленого листя.

Цей вид надає перевагу теплим, сонячним ділянкам, узліссям та лукам, звідки нерідко мігрує на окультурені землі. В умовах агроценозів він знаходить сприятливі умови для розмноження та живлення.

Що пошкоджує

Пластинохвіст є поліфагом, тобто живиться широким спектром рослинності. В умовах садівництва та городництва він завдає шкоди як декоративним, так і плодово-ягідним культурам.

Серед найбільш частих об'єктів ушкодження виділяють виноградну лозу, різні сорти малини, ожини, а також декоративні чагарники, такі як троянди та бузок. Листя цих культур часто стає основним джерелом їжі для комахи.

Шкода завдається переважно листю, на якому комахи прогризають отвори різної форми та розмірів, нерідко об'їдаючи листкову пластину з країв. При високій чисельності популяції це призводить до значного ослаблення рослини.

Окрім листя, пластинохвости можуть пошкоджувати ніжні молоді пагони та навіть зав'язі плодів, що позначається на загальній урожайності та товарному вигляді продукції. Пошкодження на ранніх етапах вегетації є найбільш критичними.

Основну небезпеку становить масове розмноження виду в роки зі сприятливими кліматичними умовами. У такі періоди збитки можуть носити локальний, але вкрай інтенсивний характер, що потребує негайного втручання.

Коли з’являється

Життєвий цикл цього шкідника включає одну генерацію на рік. Зимує комаха переважно у фазі яйця, які відкладаються самками у тканини рослин або щілини кори.

Личинки з'являються навесні, зазвичай у травні або на початку червня. У цей період вони починають активно живитися молодою зеленню, проходячи через кілька стадій линьки, перш ніж досягти статевої зрілості.

Пік активності імаго (дорослих особин) припадає на другу половину літа, зокрема липень та серпень. Саме в цей час спостерігається найбільш інтенсивне пошкодження листкового апарату культур.

До осені чисельність дорослих особин поступово знижується, оскільки настає період відкладання яєць та природного відмирання генерації. Температурний режим істотно впливає на швидкість розвитку кожної стадії.

Оптимальні умови для виживання виду — помірно вологе і тепле літо. Затяжні дощі можуть знижувати виживаність личинок, а екстремальна спека може уповільнити їхню активність, але не знищити популяцію повністю.

Ознаки зараження

Першою ознакою присутності шкідника є характерні «дірчасті» пошкодження на листкових пластинках. На відміну від гусениць, пластинохвости частіше залишають більш грубі краї на місцях укусів.

При візуальному огляді рослин у денний час можна виявити самих особин на зворотному боці листа або на черешках. Через зелений колір вони можуть бути погано помітні без ретельного обстеження.

Наявність екскрементів у вигляді дрібних темних гранул на поверхні листя під місцями живлення також є непрямою ознакою активності прямокрилих шкідників у саду.

Якщо в саду спостерігається масова поява комах, можна почути характерне стрекотіння самців, яке посилюється в сонячні години. Це вірний сигнал до необхідності проведення моніторингу чисельності.

Всихання або викривлення молодих верхівок пагонів, що зазнали інтенсивного погризу, часто свідчить про запущену стадію інвазії, що потребує контролю.

Заходи захисту

Першочерговим заходом є агротехнічна боротьба: підтримання чистоти на ділянці, регулярне скошування бур'янистої рослинності навколо саду, де коники можуть знаходити прихисток.

Ручне збирання шкідників ефективне лише на малих площах і при невисокій чисельності. Це дозволяє знизити навантаження на рослини без використання агресивних хімічних препаратів.

Біологічні методи боротьби включають використання ентомопатогенних препаратів на основі грибів або бактерій, які діють на личинок прямокрилих, спричиняючи їхню загибель, але залишаючись безпечними для людини.

При досягненні порогу шкідливості застосовуються інсектициди широкого спектра дії, дозволені для використання на плодово-ягідних культурах. Обробку важливо проводити суворо до періоду активного дозрівання плодів.

Створення умов для природних ворогів — хижих птахів, їжаків та ентомофагів — допомагає стримувати популяцію пластинохвоста на контрольованому рівні у довгостроковій перспективі, виключаючи необхідність хімізації.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Leptophyes albovittata
Ряд
Прямокрилі (сарана)
Родина
Phaneropteridae
Код EPPO
LPTPAL
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.