Пилоногий коник

Пилоногий коник (Barbitistes serricauda) належить до ряду прямокрилих та родини справжніх коників (Tettigoniidae). Це комаха, яка має захисне зелене забарвлення, що дозволяє їй бути майже непомітною серед листя.

Головною ознакою виду є наявність дрібних зубчиків на яйцекладі у самок, через що комаха отримала свою назву. Тіло дорослої особини зазвичай сягає 15–20 мм у довжину.

Комахи мають добре розвинені задні ноги для стрибків та органи стрекотіння, що видають звуки у вигляді сухого цокання, які можна почути в сутінках.

Крила розвинені, але комаха використовує їх рідко, віддаючи перевагу пересуванню вздовж гілок дерев або кущів, де вона проводить більшу частину життя.

Цей вид надає перевагу узліссям, садам та парковим зонам, де знаходить необхідну кількість кормової бази та укриття від хижаків.

Шкідник найчастіше вражає плодові дерева та декоративні кущі, зокрема яблуні, груші, сливи, вишні та фундук, завдаючи відчутної шкоди молодим пагонам та листям.

Комахи об'їдають краї листків, утворюючи характерні фігурні отвори, що призводить до порушення процесу фотосинтезу та загального ослаблення здоров'я рослини.

У випадках масового розмноження коники можуть пошкоджувати зав’язі плодів, що спричиняє їх деформацію, передчасне опадання та суттєве зниження майбутнього врожаю.

Молоді пагони також страждають від гризіння, через що верхівкові бруньки можуть гинути, сповільнюючи ріст та розвиток садово-декоративних культур.

Пошкоджені тканини стають вразливими до проникнення грибкових інфекцій та бактеріальних хвороб, що може призвести до відмирання окремих гілок або цілого дерева.

Життєвий цикл коника тісно пов'язаний із кліматичними умовами сезону. Личинки з’являються навесні, після прогрівання ґрунту та повітря, та починають активно харчуватися молодою вегетативною масою.

Розвиток личинок триває протягом літа і проходить кілька етапів линьки, під час яких комаха поступово набирає розміри та отримує крила, необхідні для розмноження.

Дорослі особини стають активними у другій половині літа (липень-серпень), коли починається період спарювання та відкладання яєць на зимівлю.

Яйця відкладаються самками в тріщини кори дерев, пазухи листків або верхній шар ґрунту, де вони перебувають у стані спокою до настання наступної весни.

Цей вид має моноциклічний тип розвитку, тобто протягом одного року розвивається лише одне покоління, проте умови сприятливого літа можуть стимулювати чисельність популяції.

Основним сигналом про присутність шкідника є виявлення на деревах «фігурно» об’їденого листя, де краї листкової пластинки виглядають ніби вигризені дугами.

Звуковий супровід у вечірній час — характерний звук «тік-тік-тік» — є надійним показником того, що у кроні вашого саду поселилася популяція коників.

При огляді крони в ранкові години можна помітити самих комах, які ховаються біля основи пагонів, оскільки вранці вони менш рухливі через нижчу температуру повітря.

Наявність екскрементів на листі, що знаходиться нижче рівня годівлі шкідника, свідчить про високу активність комах у цій частині дерева.

Ураження плодів проявляється як дрібні виразки або пошкодження шкірки, які згодом можуть ставати сухими плямами або місцями гниття.

Агротехнічні заходи, такі як розпушування та перекопування пристовбурних кіл восени, допомагають знищити яйцекладки, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту.

Встановлення ловчих поясів на стовбури дерев перешкоджає пересуванню личинок комах до крони, що дозволяє локалізувати пошкодження.

Біологічні засоби контролю, наприклад обприскування препаратами на основі біоінсектицидів, є ефективними проти молодих личинок без шкоди для корисних комах.

При значному розмноженні доцільно застосовувати хімічні інсектициди, суворо дотримуючись інструкцій та термінів очікування до збору врожаю.

• Проведення санітарної обрізки дерев для покращення освітленості крони.
• Регулярне скошування трави в міжряддях та пристовбурних колах саду.
• Залучення птахів та природних хижаків, що регулюють чисельність комах-шкідників.