Галиця виноградна

Галиця виноградна (Lasioptera vitis) — це дрібна комаха ряду двокрилих, яка належить до родини галиць (Cecidomyiidae). Дорослі особини нагадують крихітних комарів з подовженим тілом та довгими ногами.

Імаго мають буре або жовтувате забарвлення, їхня довжина рідко перевищує 2 міліметри, тому їх дуже важко помітити без спеціальних засобів спостереження під час візуального огляду лози.

Личинки галиці характеризуються відсутністю вираженої голови та ніг, вони мають яскраве оранжеве або жовте забарвлення та ведуть прихований спосіб життя всередині тканин рослини.

Процес заляльковування переважно відбувається всередині утворених патологічних наростів (галів) або в ґрунті, що залежить від погодних умов конкретного сезону.

Зимують переважно личинки в ґрунті під кущами винограду, перебуваючи у стані спокою до настання сприятливих весняних температур.

Основним господарем цього шкідника є виноград культурний, проте він також може вражати дикі види винограду, що ростуть поблизу садів.

Шкідник пошкоджує виключно молоді частини рослини: верхівки пагонів, черешки листя та вусики, що негативно впливає на загальний розвиток куща.

Внаслідок виділення личинками специфічних ферментів у тканинах рослини утворюються патологічні розростання — гали, які є джерелом живлення для покоління.

Масове пошкодження лози призводить до суттєвого викривлення пагонів, порушення провідної системи та зменшення загальної продуктивності виноградного куща.

У молодих саджанців такі пошкодження можуть викликати відмирання точок росту, що призводить до затримки формування скелета куща та зниження його зимостійкості.

Виліт дорослих комах розпочинається ранньою весною, коли виноград активно нарощує зелену масу і з'являються перші молоді листки та пагони.

Самки відкладають яйця у тканини верхівкових бруньок, після чого личинки починають стимулювати утворення галів для захищеного розвитку всередині тканин.

Цикл розвитку одного покоління залежить від вологості та температури повітря, зазвичай він триває до півтора місяця, що забезпечує розвиток кількох генерацій за літо.

Найбільший пік активності спостерігається у вологі та теплі періоди, коли тканини винограду найбільш соковиті та придатні для харчування личинок.

Наприкінці сезону личинки останньої генерації залишають гали та мігрують у ґрунт для проходження зимової діапаузи.

Найбільш помітною ознакою зараження є наявність здутих утворень на зелених частинах лози — галів, які за формою та розміром можуть нагадувати дрібний горіх.

Гали спочатку мають зелений колір і м’яку структуру, але з часом стають дерев’янистими та набувають бурого кольору, що значно змінює вигляд рослини.

Навколо місця утворення галів часто спостерігається пожовтіння листя та загальна деформація черешків, що свідчить про серйозні порушення в обміні речовин лози.

При розтині такого утворення всередині можна виявити порожнини, де розвиваються дрібні оранжеві личинки, які і є причиною утворення патології.

Якщо пошкоджені пагони не видалити, вони стають вразливими для інших патогенів, зокрема грибкових інфекцій, що значно ускладнює лікування рослини.

Ефективним методом є своєчасна обрізка та утилізація пошкоджених пагонів, оскільки це дозволяє радикально знизити чисельність популяції на винограднику.

Регулярний обробіток ґрунту під кущами в осінній та весняний періоди дозволяє порушити умови зимівлі личинок та запобігти виходу імаго навесні.

У випадку значного ураження рекомендується застосування інсектицидів системної дії, що проникають у тканини рослини та вражають личинок всередині галів.

Важливо проводити ретельний огляд молодих посадок навесні, щоб вчасно виявити перші ознаки появи галів та запобігти їх поширенню по всій площі.

• Видалення всіх рослинних решток з поля.
• Підтримання високої агротехнічної культури.
• Використання стійких до шкідників сортів, якщо це можливо.