Грушевий квіткоїд

Грушевий квіткоїд (Anthonomus piri) належить до родини довгоносиків (Curculionidae) ряду твердокрилих. Це невеликий жук довжиною 3–4 мм, що має коричнево-сірий колір із характерною світлою смугою на надкрилах.

Відмінною рисою імаго є довга, дещо вигнута головотрубка, за допомогою якої комаха проробляє отвори в тканинах рослин для живлення та відкладання яєць.

Личинка жука безнога, злегка зігнута, кремово-білого кольору з коричневою головою. Вона розвивається виключно всередині квіткових бруньок, що робить її недоступною для багатьох контактних засобів захисту.

Лялечка квіткоїда має вільні кінцівки, спочатку біла, а згодом темніє. Весь цикл розвитку відбувається безпосередньо всередині ураженої бруньки, що забезпечує личинці захищене середовище.

Дорослі особини добре літають, що дозволяє їм швидко поширюватися по саду в період весняного потепління.

Головним об'єктом живлення та розмноження цього шкідника є груша. У роки масового розмноження жуки можуть пошкоджувати інші плодові культури, але груша залишається основним господарем.

Шкоду завдають як дорослі жуки, так і личинки. Імаго живляться бруньками, що набрякають, вигризаючи в них глибокі отвори, з яких може сочитися клітинний сік («плач бруньок»).

Найбільшої шкоди завдають личинки, які розвиваються всередині бутонів, виїдаючи їх внутрішні частини: маточки, тичинки та квітколоже. Це призводить до повної загибелі квітки та втрати врожаю.

При високій чисельності шкідника може постраждати до 80–90% генеративних бруньок, що майже позбавляє садівника врожаю у поточному сезоні.

Пошкоджені бутони часто не розпускаються, засихають і тривалий час залишаються висіти на гілках у вигляді сухих коричневих «ковпачків», що є характерною ознакою присутності комахи.

Зимують дорослі жуки в фазі імаго в ґрунті, під опалим листям або в тріщинах кори дерев. Пробудження починається ранньою весною при температурі повітря вище +6...+8 °C.

Масовий вихід жуків на поверхню збігається з фазою набрякання бруньок у груші. У цей час комахи починають активно харчуватися та спарюватися.

Період відкладання яєць розтягнутий і триває близько 2–3 тижнів, що прямо залежить від погодних умов. Кожна самка здатна відкласти десятки яєць, поміщаючи по одному в кожну бруньку.

Розвиток личинки всередині бруньки триває близько 20–30 днів, після чого відбувається заляльковування. Молоді жуки виходять із бутонів у другій половині травня — на початку червня.

Після виходу з бутонів жуки певний час продовжують харчуватися листям, після чого переходять у діапаузу (літню сплячку) у затишних місцях до наступної весни.

Першою візуальною ознакою зараження є виділення соку з бруньок, так званий «плач бруньок», який помітний під час уважного огляду гілок у ранньовесняний період.

Під час огляду бруньок можна виявити дрібні акуратні отвори, зроблені головотрубкою жука, через які комаха дістає поживні речовини.

У міру розвитку личинки всередині бруньки, остання набуває коричневого відтінку, припиняє ріст і розвиток, поступово засихаючи прямо на гілці.

Якщо розкрити пошкоджений сухий бутон у період цвітіння саду, всередині можна виявити білу личинку або лялечку, що є стовідсотковим підтвердженням наявності шкідника.

Масове опадання молодих зав'язей або наявність великої кількості нерозкритих «коричневих» бутонів є ознакою критичного ураження саду грушевим квіткоїдом.

Ефективним механічним методом є струшування жуків на підстилку в ранкові години, коли при низьких температурах комахи малорухливі.

Використання ловильних поясів на штамбах дерев допомагає обмежити пересування комах, які піднімаються в крону з місць зимівлі в ґрунті.

Застосування хімічних інсектицидів найефективніше в період виходу жуків із місць зимівлі до початку розкриття бруньок. Обробки слід проводити суворо відповідно до регламенту.

Агротехнічні методи включають осіннє перекопування пристовбурних кіл та очищення стовбурів від відмерлої кори, що зменшує кількість місць, придатних для зимівлі квіткоїдів.

• Обприскування системними інсектицидами у фазу «зеленого конуса».
• Видалення та знищення сухих («коричневих») бутонів вручну.
• Біологічний захист із застосуванням ентомофагів або біопрепаратів.