Брахіцериди
Брахіцериди (лат. Brachyceridae) — це родина жуків із надродини довгоносикоподібних, які мають важливе значення для сільського та декоративного господарства. Вони характеризуються особливою будовою тіла та пристосованістю до живлення тканинами певних видів рослин, що робить їх досить спеціалізованими фітофагами.
Вміст розділу
Брахіцерус
Brachycerus
Брахіцерус лабруска
Brachycerus labrusca
Брахіцерус хвилястий
Brachycerus undatus
Брахіцерус цитрусовий
Brachycerus citriperda
Булавоносець шорсткий
Brachycerus muricatus
Гідротіметес
Hydrotimetes
Гідротіметес натанс
Hydrotimetes natans
Довгоносик азоловий
Stenopelmus rufinasus
Короткотіл білозубий
Brachycerus albidentatus
Неохетина
Neochetina
Неохетина Бруха
Neochetina bruchi
Неохетина ейхорнієва
Neochetina eichhorniae
Рисовий водний довгоносик
Helodytes
Рисовий водний довгоносик
Lissorhoptrus foveolatus
Рисовий водний довгоносик
Oryzophagus oryzae
Рисовий водний довгоносик
Helodytes vatius
Рисовий довгоносик
Lissorhoptrus oryzophilus
Рисовий довгоносик
Lissorhoptrus
Рисовий довгоносик-ліссороптрус
Lissorhoptrus bosqui
Стенопельмус
Stenopelmus
Товсторил звичайний
Brachycerus obesus
Брахіцериди
Основним об'єктом живлення для цих комах є представники родини цибулевих та амарилісових. У зонах їх активності під загрозою опиняються як сільськогосподарські культури, так і декоративні квіткові насадження, які вирощуються як у відкритому ґрунті, так і в умовах теплиць.
Життєвий цикл комах проходить приховано: імаго можуть вести наземний спосіб життя, але личинки розвиваються виключно всередині цибулин або кореневищ. Починаючи з моменту відкладання яєць, личинка проникає вглиб рослини, що робить її практично невразливою для контактних засобів захисту в період активного живлення.
Шкодочинність полягає у виснаженні рослини через пошкодження її кореневої системи або цибулини. Наслідком стає ослаблення імунітету культури, вторинне ураження гнилями та суттєве зниження врожайності. У серйозних випадках пошкоджена цибулина стає повністю непридатною для подальшої вегетації.
- Дотримання карантинних заходів при купівлі садивного матеріалу.
- Знищення заражених рослин з видаленням ґрунту навколо них.
- Використання системних інсектицидів для профілактичних обробок.
- Висаджування стійких сортів або зміна місця вирощування цибулевих культур.