Довідник · Шкідники

Кріт

Кроти (родина Talpidae) — це група ссавців ряду комахоїдних, які пристосувалися до підземного способу життя. Вони мають циліндричне тіло, густе хутро та потужні передні лапи, які дозволяють їм швидко пересуватися в ґрунті.

14 позицій

Вміст розділу

Маркетплейс

Товари розділу · 5

Весь каталог

Кріт

Очі у них майже повністю атрофовані, а вушні раковини відсутні. Тварини орієнтуються в просторі завдяки розвиненому нюху та дотику. Складні системи підземних ходів, які вони будують, можуть простягатися на десятки метрів.

Як представники комахоїдних, кроти харчуються переважно дощовими черв'яками та личинками комах. Вони не поїдають коріння рослин, але їхня руйнівна діяльність у ґрунті стає причиною пошкодження культурних посадок.

Тварини віддають перевагу пухким, багатим на органіку ґрунтам, де легше будувати ходи та де зосереджена найбільша кількість їхньої поживи. Вони активні протягом усього року, не впадаючи в справжню зимову сплячку.

Висока метаболічна активність змушує крота постійно шукати їжу, що призводить до постійного переривання ґрунтового шару на ділянці. Ця інтенсивна робота є основною причиною шкоди для сільськогосподарських культур.

Основна шкода від кротів полягає в підриванні кореневої системи городніх та садових культур. Через руйнування ґрунтового покриву коріння втрачає контакт із вологою та поживними речовинами, що призводить до пригнічення рослин.

Під час риття кроти виносять на поверхню ґрунт, утворюючи кротовини. Ці купи землі не тільки псують вигляд газонів, але й можуть призвести до засипання розсади або молодих саджанців, що блокує доступ світла.

На ділянках із багаторічними насадженнями кріт може пошкоджувати коріння дерев і чагарників. Постійне переміщення підземних ходів робить ґрунт навколо коріння нещільним, що сприяє його пересиханню влітку.

Активність кротів порушує водний баланс у прикореневій зоні. Нерівномірне зволоження ґрунту в місцях проходження тунелів може провокувати розвиток гнильних процесів та грибкових захворювань у культур.

Непряма шкода полягає в тому, що після прокладених кротами ходів на город приходять інші шкідники — миші та полівки, які вже безпосередньо пошкоджують коріння, цибулини та кору плодових дерев.

Навесні, коли ґрунт починає відтавати, кроти стають максимально активними. Це період розмноження та відновлення системи ходів, що були зруйновані взимку або під час весняних паводків.

У літній період, особливо в спеку, активність кротів дещо знижується. Вони переміщуються у більш глибокі шари ґрунту, де зберігається вища вологість і де легше знайти дощових черв'яків.

Осінь — ще один активний період, коли кроти готуються до зими. Вони оновлюють систему тоннелів та роблять запаси, що часто супроводжується інтенсивним викидом ґрунту на поверхню.

Взимку кроти продовжують рухатися під шаром снігу та в глибоких горизонтах ґрунту. Вони підтримують постійну температуру тіла завдяки інтенсивному метаболізму, тому їх активність не припиняється навіть у морози.

Знання сезонних циклів дозволяє планувати заходи захисту. Весна є найкращим часом для встановлення бар'єрів, оскільки тварини починають активне розширення своєї території.

Найбільш помітним ознакою є поява кротовин — характерних горбків землі на поверхні ділянки. Вони є результатом викиду ґрунту під час прокладання глибоких магістральних тунелів.

На газонах добре видно підвищення у вигляді валиків. Це сліди поверхневих кормових ходів, які кроти роблять дуже близько до поверхні, пошкоджуючи при цьому кореневу систему трав'янистих рослин.

Раптове в’янення рослин, що стоять у рядку, часто свідчить про те, що під ними пройшов кріт. Коріння виявляється в «повітряній кишені», втрачаючи зв'язок з вологим субстратом, що призводить до швидкої втрати тургору.

Виявлення пустот під ґрунтом при спробі вставити кілочок або провести розпушування також вказує на наявність підземних комунікацій шкідника на вашій ділянці.

  • Поява свіжих кротовин.
  • Підняті доріжки та валики на ґрунті.
  • Швидке в’янення садових культур.
  • Пустоти в ґрунті при перевірці грядок.

Найбільш надійним методом є встановлення підземних бар'єрів. Використання спеціальної металевої сітки від кротів, що вкопується по периметру ділянки на глибину мінімум 60 см, надійно захищає від проникнення тварин.

Ефективними є ультразвукові та вібраційні відлякувачі. Вони створюють специфічні хвилі, які не подобаються кротам, змушуючи їх покидати територію, де постійно присутній некомфортний для них шум.

Агротехнічні заходи, такі як регулярне щільне ущільнення ґрунту навколо цінних культур, можуть частково зменшити привабливість вашої ділянки для підземних мешканців, хоча це не дає 100% гарантії захисту.

Висадка рослин із різким запахом, таких як нарциси, часник або декоративні цибулинні, може служити відлякуючим фактором, проте ці рослини не завжди здатні повністю захистити велику площу від навали кротів.

Механічний відлов за допомогою кротоловок вимагає досвіду. Пастки слід встановлювати в діючі ходи, які можна визначити, злегка притиснувши ґрунт і перевіривши, де кріт відновить хід протягом наступної доби.