Аскалафи

Біологія розвитку аскалафів включає повне перетворення. Яйця відкладаються на поверхню стебел або каміння, а личинки, що вилуплюються, є активними хижаками. Вони мають потужні щелепи, які використовують для утримання та висмоктування рідини зі своїх жертв, що часто включають дрібних шкідників садів та полів.

Хоча аскалафів не відносять до класичних шкідників, у певних умовах вони можуть бути небажаними сусідами. У пошуках здобичі або при виборі місць для заляльковування личинки здатні пошкоджувати молоді пагони та листя культурних рослин, що призводить до порушення цілісності тканин та вторинного інфікування грибковими хворобами.

Шкодочинність цих комах проявляється опосередковано. Пошкодження, завдані личинками під час полювання, можуть бути вхідними воротами для патогенів. Проте, загальний баланс користі від поїдання аскалафами справжніх сільськогосподарських шкідників часто перевищує шкоду від їхньої діяльності.

• Регулярний моніторинг чисельності комах на полях.
• Обмеження використання агресивних пестицидів, що вбивають корисну ентомофауну.
• Створення екологічних коридорів для підтримання природних ворогів шкідників.
• Використання біологічних інсектицидів лише у крайніх випадках.

Заходи захисту агроценозів від аскалафів зазвичай не проводяться, оскільки вони частіше виступають союзниками агронома. Якщо спостерігається надмірна чисельність личинок, яка загрожує посівам, рекомендується переглянути технологію обробітку ґрунту, щоб знизити привабливість полів для їхнього заляльковування.