Аскалаф строкатий

Аскалаф строкатий (Libelloides coccajus) — комаха з ряду сітчастокрилих (Neuroptera), що належить до родини аскалафід. Зовні нагадує бабку, але має характерні довгі вусики з потовщеннями на кінцях.

Тіло імаго густо вкрите волосками, що є типовим для цього виду. Розмах крил становить до 60 мм, крила прозорі з вираженими темними плямами, які дозволяють легко ідентифікувати цей вид.

Личинки мають сплющене тіло та розвинені щелепи, які використовують для полювання. Вони ведуть прихований спосіб життя на поверхні ґрунту або серед рослинності.

Комаха має досить ефектне забарвлення, часто поєднуючи чорні, жовті або бурі кольори, що допомагає їй маскуватися серед трави та квітів під час полювання.

Вид активний переважно в денний час, що відрізняє його від багатьох інших представників ряду сітчастокрилих, які ведуть сутінковий спосіб життя.

В агрономічному сенсі аскалаф строкатий частіше виступає як хижак, ніж як шкідник, проте його діяльність може впливати на біоценоз сільськогосподарських угідь.

Личинки цього виду є хижаками, вони полюють на інших дрібних членистоногих, що мешкають у верхньому шарі ґрунту, іноді споживаючи корисну ентомофауну.

Пряма шкода посівам (поїдання вегетативних частин рослин) відсутня, оскільки раціон аскалафа складається виключно з тваринної їжі на всіх етапах його життєвого циклу.

Негативний вплив на врожай може спостерігатися лише опосередковано — через винищення інших корисних комах-ентомофагів, які контролюють чисельність основних шкідників.

Таким чином, аскалафа слід розглядати як частину природної фауни поля, яка потребує обережного ставлення під час проведення хімічних обробок.

Період активності дорослих особин аскалафа строкатого припадає на літні місяці — з травня по липень, коли спостерігаються найбільш сприятливі температурні умови.

У цей час відбувається інтенсивне харчування імаго, розмноження та відкладання яєць на рослини, що знаходяться поблизу місць полювання личинок.

Життєвий цикл включає повне перетворення: яйце, личинка (три стадії), лялечка та імаго. Зимує зазвичай личинка, зариваючись у ґрунт або ховаючись під опалим листям.

Активність комахи безпосередньо залежить від прогріву повітря, тому найбільш чисельні популяції можна зустріти на відкритих сонячних ділянках полів.

Наприкінці літа активність зменшується, оскільки комахи переходять у фазу спокою або готуються до зимівлі в стадії личинки.

Основним методом виявлення аскалафа є візуальний огляд посівів у світлий час доби, коли дорослі комахи активно літають у пошуках здобичі.

Наявність личинок можна зафіксувати під час обстеження ґрунтового покриву або залишків рослинності, хоча вони досить рухливі та добре ховаються.

Відсутність специфічних пошкоджень на культурних рослинах, таких як дірки на листках чи пошкодження кореневої системи, вказує на те, що комаха не є фітофагом.

Проте, зміна кількісного складу корисних комах на полі може бути непрямим показником активності хижаків, включаючи аскалафів.

Слід звертати увагу на дорослих особин, що часто сідають на верхівки стебел злакових та інших культур, очікуючи на здобич.

Спеціальних заходів боротьби проти аскалафа строкатого не передбачено, оскільки він не є прямим шкідником сільськогосподарських культур.

Використання хімічних засобів захисту рослин слід мінімізувати, щоб не знищувати корисну фауну, до якої належить і цей хижий вид.

Найкращим способом підтримки екологічного балансу є впровадження інтегрованих систем захисту, які передбачають використання біологічних препаратів та збереження природних місць існування.

• Збереження природних ентомофагів шляхом обмеження використання пестицидів широкого спектра дії.
• Проведення моніторингу за допомогою пасток для оцінки видового складу комах.
• Дотримання сівозміни для стабілізації агроценозу.

У разі необхідності обробки поля від інших шкідників важливо застосовувати вибіркові інсектициди, що мають мінімальний вплив на хижих комах.