Білани

Дорослі особини вирізняються переважно білим або жовтуватим забарвленням крил із характерними темними плямами на вершинах передніх крил. Розмах крил становить від 30 до 60 мм залежно від виду.

Яйця мають видовжену конусоподібну форму з ребристою поверхнею, відкладаються великими групами по 15–200 штук на нижній бік листків культурних рослин.

Гусениці проходять кілька вікових стадій. Доросла гусениця сягає довжини до 40 мм, має сірувато-зелене забарвлення з чорними крапками та жовтими поздовжніми смужками по боках.

Лялечки кутастої форми, закріплені шовковистим пояском на вертикальних поверхнях. Саме в цій стадії шкідник успішно перезимовує, що забезпечує високу стійкість до несприятливих умов.

Основну шкоду завдають гусениці, які інтенсивно живляться тканинами рослин родини Капустяні (Хрестоцвіті). Шкідник має потужний гризучий ротовий апарат.

Серед культур, що найбільше страждають від біланів: капуста білоголова, цвітна, броколі, редька, редис, гірчиця, ріпа та бруква. Пошкодження починається з ранніх фаз розвитку рослин.

Молоді личинки спочатку скелетують листя, залишаючи лише жилки. Дорослі особини здатні повністю знищити листову пластину, що призводить до зупинки розвитку рослини та втрати врожаю.

Особливо небезпечним є пошкодження точки росту, що унеможливлює формування качана у капусти. Крім того, рани на рослинах стають «воротами» для проникнення вторинних інфекцій.

Висока шкідливість зумовлена здатністю до швидкого розмноження: протягом сезону може розвиватися 2–4 покоління, що створює постійний пресинг на городину протягом літа.

Перший виліт імаго спостерігається навесні (квітень-травень). Метелики активні лише в сонячну погоду і в цей час починають масове відкладання яєць на кормові рослини.

Пік активності гусениць припадає на літній період, коли відбувається швидке наростання вегетативної маси рослин. Це найбільш критичний час для проведення захисних заходів.

Покоління біланів часто накладаються одне на одного. Це означає, що на полі можна одночасно спостерігати і метеликів, і кладки яєць, і гусениць різних вікових груп.

Восени гусениці останнього покоління окукляються. Лялечки зимують на стовбурах дерев, стінах будівель, парканах або серед рослинних решток у полі.

Активність личинок знижується в найспекотніші години дня, коли вони ховаються вглиб рослин або нижніх листків, щоб уникнути перегріву та хижаків.

Характерною ознакою ураження є поява отворів неправильної форми на листках. У початкових стадіях видно лише невеликі ділянки скелетованого листя.

Наявність екскрементів (темних гранул) на листках свідчить про активне живлення гусениць. Велика кількість таких відходів — ознака високої щільності шкідника.

При огляді нижньої частини листка чітко помітні скупчення яскраво-жовтих яєць, які легко видалити механічно до моменту вилуплення личинок.

Деформовані качани, поїдені краї листя, пошкоджені центральні жилки — це наслідки тривалої життєдіяльності комах на ділянці.

Наявність лялечок біля городу або на садових будівлях восени вказує на успішне завершення циклу розвитку і потенційну загрозу на наступний рік.

Важливим заходом є регулярна боротьба з бур’янами з родини Капустяні, які служать проміжними кормовими рослинами для шкідників навесні.

Механічне збирання яєць та гусениць є ефективним на невеликих площах. Також допомагає встановлення захисних сіток або агроволокна в період льоту метеликів.

Використання біологічних препаратів, зокрема на основі бактерій, дозволяє ефективно знищувати молодих гусениць без накопичення пестицидів у врожаї.

Хімічний захист інсектицидами слід проводити при перевищенні порогу шкодочинності, чергуючи препарати з різними діючими речовинами для запобігання виникненню резистентності.

Сприяння розмноженню корисних комах-ентомофагів (наприклад, наїздників) допомагає природним шляхом стримувати чисельність популяції біланів у саду та на городі.