Цикадка грамінелла

Цикадка роду Graminella є дрібною комахою з ряду Напівтвердокрилі, що належить до родини Цикадки (Cicadellidae). Візуально це комаха, яка часто має світло-коричневе або жовтувате забарвлення, що допомагає їй маскуватися у гущавині злакових трав.

Тіло імаго зазвичай варіюється від 3 до 5 мм у довжину, має характерні для родини стрибальні ноги. Крила щільно прилягають до спинки, а ротовий апарат представлений колючо-сисним хоботком, пристосованим для живлення рослинними соками.

Основним об'єктом живлення для цикадок цього роду є представники родини Злакові (Poaceae). Насамперед шкідник уражає кукурудзу, сорго, рис, пшеницю, ячмінь та інші колосові культури.

Шкідник небезпечний не тільки безпосереднім висмоктуванням соків, що призводить до пригнічення рослин. Найбільша шкода пов'язана з тим, що Graminella є активним переносником небезпечних фітоплазмових та вірусних інфекцій, зокрема вірусу карликовості кукурудзи.

Життєвий цикл комахи тісно пов'язаний із температурним режимом, при цьому активність цикадок починається зі встановленням стабільних позитивних температур навесні. Протягом сезону залежно від регіону може розвиватися від двох до декількох поколінь.

Найбільша чисельність шкідника спостерігається у періоди теплої та сухої погоди, коли відбувається масове розмноження. Наприкінці вегетаційного періоду комахи часто перелітають на бур'яни або озимі культури для зимівлі.

Першою ознакою зараження посівів є поява хлоротичних плям і смуг на листках злаків. У місцях проколів тканини часто спостерігається знебарвлення, що згодом призводить до некрозу ділянок листка.

При масовому зараженні відзначається виражена деформація рослин, відставання у рості та значне зниження врожайності. Вірусні хвороби, що переносяться цим шкідником, проявляються у вигляді системного пожовтіння, кучерявості листків та пустозерності колосся.

Ефективна боротьба з цикадкою включає комплекс агротехнічних та хімічних заходів. Найважливішим етапом є знищення бур'янів у полях і по краях лісосмуг, які слугують резерваторами для шкідника та вірусних інфекцій.

• Дотримання строків сівби для уникнення піків чисельності цикадок.
• Використання інсектицидів системної дії при перевищенні економічного порогу шкодочинності.
• Застосування сівозміни та селекція стійких до вірусів сортів сільськогосподарських культур.