Кропивна цикадка

Кропивна цикадка (Eupteryx urticae) — це дрібна комаха, що належить до ряду напівтвердокрилих та родини цикадок, яка може завдавати шкоди садовим та городнім культурам.

Дорослі комахи мають довжину тіла від 3 до 4 міліметрів і відрізняються характерним забарвленням, яке поєднує жовтуваті або зелені відтінки з темними плямами.

Личинки за своєю структурою схожі на дорослих особин, але не мають розвинених крил і часто виглядають напівпрозорими або світло-зеленими.

Комахи дуже рухливі, добре стрибають і швидко переміщуються по рослині, що робить процес моніторингу їхньої чисельності досить складним завданням.

Самки відкладають яйця безпосередньо всередину тканини листа, що забезпечує їм надійний захист від несприятливих погодних умов та більшості контактних пестицидів.

Цей вид комах є поліфагом, тому він харчується соками багатьох рослин, включаючи різні декоративні квіти, ягідні кущі та деякі овочеві культури.

Основним джерелом живлення та розмноження для цикадки є кропива, проте при високій чисельності шкідники швидко переходять на культурні посадки.

Всмоктування клітинного соку призводить до руйнування хлорофілу, що зумовлює пригнічення процесів фотосинтезу та суттєве зниження життєздатності рослин.

Пошкоджені рослини стають менш стійкими до посухи та хвороб, що в кінцевому підсумку веде до зниження загальної врожайності на присадибній ділянці.

Через рани, завдані ротовим апаратом комахи, до тканин рослин можуть проникати збудники різних вірусних та грибкових захворювань.

Життєвий цикл кропивної цикадки тісно пов'язаний із температурним режимом, тому активний розвиток комах припадає на весняно-літній період року.

Зимують шкідники переважно у фазі яєць, які зосереджені в тканинах бур'янів, зокрема в стеблах та листі кропиви дводомної.

Навесні, з підвищенням температури повітря, відроджуються личинки першого покоління, які одразу починають активно харчуватися молодими пагонами.

Пік розмноження та шкодочинності припадає на середину літа, коли розвивається друге покоління комах, здатне завдати значної шкоди садовим культурам.

Ближче до осені дорослі особини відкладають яйця для зимівлі, завершуючи свій річний цикл розвитку та готуючись до переходу в стан спокою.

Першою ознакою ураження є поява дрібних білястих крапок на листі, які з часом зливаються, утворюючи знебарвлені зони (так звану «мармуровість»).

При сильному пошкодженні листя стає жовтим, поступово втрачає тургор, починає передчасно всихати та опадати, що помітно погіршує загальний стан рослини.

На нижньому боці листків можна виявити скупчення личинок, екскрементів або білястих шкірок, які залишаються після линяння комах у процесі їхнього росту.

Порушення фізіологічних процесів часто призводить до того, що рослини зупиняються у своєму зростанні та виглядають пригніченими порівняно зі здоровими екземплярами.

• Поява світлих цяток на верхньому боці листків.
• Пожовтіння та деформація листкової пластини.
• Наявність личинок на звороті листя.
• Поява ознак в'янення у спекотні періоди.

Боротьба з кропивною цикадкою має починатися з агротехнічних заходів, зокрема з регулярного видалення кропиви навколо городу та в саду.

Використання біологічних препаратів, що містять ентомопатогенні гриби, дозволяє ефективно знижувати чисельність шкідника без шкоди для корисної фауни.

У випадках, коли поріг шкодочинності перевищено, необхідно застосовувати інсектициди системної дії, обприскуючи рослини згідно з регламентом.

Особливу увагу слід приділяти обробці нижньої частини листя, де найчастіше ховаються дорослі особини та личинки під час спекотної погоди.

Своєчасна осіння перекопка ґрунту та знищення рослинних решток значно зменшують кількість місць для зимівлі яєць наступного покоління шкідника.