Виноградна цикадка

Виноградна цикадка (лат. Erythroneura plena) належить до ряду Напівтвердокрилі, родини Цикадки. Це дрібна комаха, що вирізняється надзвичайною стрибучістю.

Доросла особина має видовжене тіло розміром до 3 мм, забарвлене у світло-жовті тони з характерним візерунком із червоних або помаранчевих плям на крилах.

Личинки, або німфи, не мають крил, ведуть малорухливий спосіб життя на зворотній стороні листа і зовні нагадують дорослих комах у мініатюрі.

Розвиток шкідника включає стадію яйця, декілька віків личинок та дорослу стадію. Повний цикл залежить від температурного режиму та вологості.

Зимують дорослі особини у сухому листі, під корою виноградної лози або у рослинних рештках, що знаходяться поруч із плантацією.

Основним джерелом живлення є листя винограду. Комаха за допомогою колючо-сисного ротового апарату висмоктує клітинний сік із тканин листка.

Окрім винограду, цей вид може частково розвиватися на інших рослинах, проте найбільшої шкоди він завдає саме культурним сортам винограду.

Активне висмоктування соків призводить до порушення водного та сольового обміну, що суттєво знижує продуктивність фотосинтезу в уражених частинах куща.

Пошкоджені листки поступово відмирають, втрачаючи здатність забезпечувати розвиток грон, що позначається на якості та кількості врожаю.

Тривале ураження призводить до передчасного опадання листя, що послаблює лозу і знижує її морозостійкість у зимовий період.

Вихід дорослих особин із місць зимівлі починається з настанням перших весняних теплих днів, коли температура перевищує поріг розвитку комах.

Найбільша чисельність личинок першого покоління припадає на кінець весни, що збігається з фазою інтенсивного росту пагонів винограду.

Протягом літнього періоду шкідник розмножується покоління за поколінням, досягаючи максимального рівня шкодочинності у спекотні липневі дні.

Активність комах зберігається протягом усієї вегетації, тому захисні заходи повинні плануватися з урахуванням тривалого періоду появи нових особин.

Восени, зі зниженням середньодобових температур, спостерігається поступова міграція цикадок у місця постійного укриття для зимівлі.

Візуально зараження проявляється у вигляді дрібних білих плям на верхній стороні листка, які згодом зливаються в зони знебарвлення (хлорозу).

Листя поступово набуває мармурового вигляду, краї стають сухими та крихкими, що свідчить про глибоке пошкодження тканин шкідником.

На нижній частині листа часто помітні білі порожні «шкурки», які скидають німфи під час переходу у наступний вік розвитку.

При легкому струшуванні куща дорослі особини масово злітають, що є явним індикатором високої щільності популяції шкідника на конкретному ряду.

Наявність липких екскрементів на листі може спровокувати появу сажистих грибків, які додатково забруднюють поверхню і пригнічують рослину.

Профілактика починається з агротехнічних заходів: видалення бур'янів навколо виноградника та осіння прибирання опалого листя, де зимують цикадки.

Застосування інсектицидів має бути спрямоване проти личинок молодшого віку, оскільки вони найбільш вразливі до хімічного впливу.

• Проведення моніторингу за допомогою жовтих клейових пасток.
• Використання системних інсектицидів для захисту в період росту.
• Підтримка природних ворогів, таких як хижі клопи та павуки.

Обприскування слід проводити рівномірно, ретельно обробляючи нижню частину листків, де зосереджена основна маса шкідників.

Для мінімізації ризиків формування резистентності слід чергувати інсектициди з різними діючими речовинами та механізмами дії.