Виноградна цикадка

Виноградна цикадка (лат. Erythroneura obliqua) — це комаха з родини цикадових, яка є досить поширеним шкідником на виноградних плантаціях.

Доросла особина має невеликі розміри, зазвичай до 3 міліметрів, та видовжене тіло, пофарбоване у жовтуваті або солом'яні кольори з характерним візерунком.

На крилах цих комах можна помітити косі червоні або бурі смуги, які допомагають їм маскуватися на поверхні листя під час спокою.

Личинки (німфи) виглядають як зменшена копія дорослих комах, проте вони не мають крил і відрізняються більш світлим, іноді майже прозорим кольором тіла.

Це дуже рухливі комахи: дорослі особини швидко стрибають, а личинки активно пересуваються по нижній стороні листків при найменшій небезпеці.

Основним господарем цього шкідника є виноград, хоча комаха може паразитувати й на інших плодових деревах та чагарниках, що ростуть поруч.

Комаха висмоктує сік із листя, використовуючи спеціальний колюче-сисний ротовий апарат, чим викликає руйнування тканин мезофілу та хлорофілу.

Це призводить до того, що листя втрачає здатність нормально фотосинтезувати, що негативно відображається на загальному розвитку виноградного куща.

Якщо пошкодження масові, рослина сильно виснажується, що знижує її стійкість до зимових морозів та негативно впливає на врожайність у наступному сезоні.

Крім того, передчасне пожовтіння та опадання листя заважає нормальному визріванню лози, що є критичним фактором для підготовки до зими.

Зимують дорослі цикадки у стадії імаго, ховаючись у залишках рослин, опалому листі або тріщинах кори на стовбурах та шпалерах.

Навесні, коли температура повітря стабільно тримається на рівні +10...12 градусів, комахи виходять зі стану спокою та починають живлення.

Після спарювання самки відкладають яйця всередину тканин листя, з яких згодом виходять личинки, що живляться соками протягом всього літнього періоду.

За сезон розвивається декілька поколінь шкідника, тому найбільша чисельність спостерігається у липні та серпні, коли умови найбільш сприятливі.

З настанням осені комахи переходять у місця для зимівлі, тому важливо вчасно прибрати садок до настання справжніх холодів.

Типовою ознакою зараження є поява на верхній частині листків дрібних світлих цяток, які нагадують уколи, що з часом зливаються у великі плями.

При детальному огляді на зворотному боці листка можна виявити велику кількість білих шкурок, які залишаються після линьки личинок.

Пошкоджене листя виглядає знебарвленим або «мармуровим», поступово втрачаючи зелений колір, а краї листків можуть засихати та закручуватися донизу.

При сильному зараженні спостерігається передчасний листопад, що робить кущ «голим» задовго до природного терміну, що послаблює рослину.

• Наявність дрібних білих плям на листі.
• Білі напівпрозорі шкірки комах на звороті листа.
• Масовий виліт комах при торканні пагонів.

Головним заходом профілактики є ретельне прибирання опалого листя восени та знищення рослинних решток, де зимують ці шкідники.

Агротехнічні методи, такі як правильна обрізка та вчасне пасинкування, допомагають покращити вентиляцію кущів, що робить їх менш привабливими для цикадок.

На ранніх етапах розвитку популяції можна застосовувати біологічні методи захисту, зокрема використання препаратів на основі ентомопатогенних грибів.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, якими обробляють насадження у разі виявлення порогу шкодочинності.

Використання жовтих клейових пасток допомагає вчасно виявити початок льоту шкідника та вжити оперативних заходів для збереження врожаю.