Виноградна цикадка Хартті

Виноградна цикадка Хартті (лат. Erythroneura hartii) належить до ряду напівтвердокрилих, родини цикадок (Cicadellidae). Це дрібна комаха, розмір якої зазвичай не перевищує 3 міліметрів.

Тіло дорослої особини має видовжену форму з різноманітним забарвленням, зазвичай від світло-жовтого до червонувато-коричневого кольору. Личинки (німфи) менші за розміром, не мають крил, але за формою тіла нагадують імаго.

Пересуваються цикадки характерними стрибками, що є їхньою головною захисною реакцією. Удень вони намагаються ховатися на нижньому боці листків, уникаючи прямого сонячного світла.

Через мікроскопічні розміри та значну схожість з іншими видами роду Erythroneura, точна ідентифікація виду часто вимагає детального огляду з використанням спеціальної збільшувальної техніки.

Комахи мають високу рухливість, особливо в сонячну погоду, що ускладнює їхній контроль на великих площах виноградних насаджень без спеціальних пасток.

Головним об'єктом живлення для цього шкідника є виноград культурний (Vitis vinifera). Пошкодження завдають як дорослі особини, так і личинки, висмоктуючи сік із тканин рослини.

Процес живлення призводить до утворення численних проколів, через які втрачаються поживні речовини та вода. Це викликає передчасне в'янення та пожовтіння листкової пластини.

Найбільшої шкоди зазнають молоді пагони, що призводить до затримки розвитку куща та зниження здатності лози до перезимівлі. На дорослих кущах це впливає на масу та цукристість грон.

Окрім прямої шкоди, місця проколів стають шляхом для проникнення вторинних інфекцій, включаючи різноманітні грибкові захворювання винограду.

У разі інтенсивного розмноження шкідника відбувається значне виснаження фотосинтетичного апарату, що знижує загальну продуктивність плантації та якість отриманого врожаю.

Зимують дорослі особини у смітті, опалому листі та під корою старих виноградних лоз. Навесні, з настанням стійкого тепла, вони мігрують на молоде листя винограду.

Перше покоління починає розвиватися наприкінці весни. Темпи розмноження безпосередньо залежать від температурного режиму, оскільки розвиток личинок прискорюється у спекотні періоди.

Протягом вегетаційного сезону цикадка може дати кілька генерацій, що обумовлює наростання чисельності популяції до середини літа.

Пік активності зазвичай спостерігається у липні та серпні, коли на одному кущі можна спостерігати представників усіх стадій розвитку — від яєць, відкладених у тканини листка, до імаго.

З приходом осені та зниженням температури дорослі особини шукають місця для зимівлі, завершуючи цикл свого розвитку на винограднику до весни.

Початкові ознаки зараження проявляються у вигляді дрібних білих або жовтуватих плям на верхньому боці листків, які виникають внаслідок висмоктування клітинного соку.

З часом ці плями зливаються, лист поступово втрачає зелене забарвлення, стає блідим і згодом засихає, починаючи з країв. Це явище часто називають хлорозом, спричиненим шкідниками.

На нижньому боці листків можна знайти білі вилинялі шкірки (екзувії) личинок, що є вірним маркером присутності цикадки на конкретній ділянці куща.

Якщо потрясти лозу в сонячний день, можна помітити різкий зліт дорослих комах, що підтверджує наявність активної популяції на плантації.

• Білі крапки на листках (хлороз);
• Пожовтіння та засихання листя;
• Наявність екзувіїв на нижньому боці листків;
• Пригнічений стан розвитку пагонів.

Агротехнічні заходи включають ретельне прибирання опалого листя восени, де зимують комахи, та знищення бур'янів навколо виноградника, що слугують проміжними господарями.

Застосування біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів або використання природних ворогів, таких як хижі комахи, допомагає стримувати популяцію без хімічного навантаження.

Хімічний контроль слід проводити виключно за перевищення порогу шкідливості, використовуючи сучасні інсектициди системної дії, що діють на личинок і дорослих особин.

Для підвищення ефективності обробок важливо рівномірно покривати нижню поверхню листка, де ховаються личинки, використовуючи якісні розпилювачі та прилипачі.

Регулярний моніторинг стану виноградника дозволяє вчасно виявити початок заселення та провести вибіркову обробку, що значно знижує потребу у масштабному застосуванні пестицидів.