Виноградна цикадка

Виноградна цикадка (Erythroneura comes) — це дрібна комаха з ряду напівтвердокрилих, що належить до родини цикадок. Дорослі особини мають довжину близько 3 міліметрів, забарвлення тіла варіюється від світло-жовтого до червонуватого з характерними візерунками на крилах.

Комахи мають стрибальні кінцівки, що робить їх дуже рухливими при найменшій небезпеці. Личинки мають подібний вигляд, але менші за розміром і не здатні до польоту, що дозволяє легко відрізнити покоління шкідника на листках.

Для розпізнавання фахівці оглядають нижню сторону листя, де комахи ховаються від прямого сонячного світла. При струшуванні пагонів дорослі особини миттєво підстрибують, що є надійним сигналом для початку захисних заходів.

Яйця відкладаються під епідерміс листа, що робить їх практично невидимими для неозброєного ока. Ця особливість біології значно ускладнює знищення шкідника на ранніх стадіях розвитку за допомогою звичайних контактних засобів.

Зимують дорослі цикадки у стадії імаго, ховаючись у рослинних рештках, тріщинах кори та сухій траві. Навесні вони мігрують на виноград, щойно встановлюється сприятлива температура повітря.

Виноградна цикадка завдає шкоди переважно культурним сортам винограду. За допомогою колюче-сисного ротового апарату шкідник проколює листя і висмоктує клітинний сік, що позбавляє рослину поживних речовин.

Внаслідок діяльності комах порушується процес фотосинтезу, що веде до передчасного пожовтіння та опадання листя. Це критично послаблює кущ, знижуючи його морозостійкість взимку.

Окрім механічних пошкоджень, цикадка є переносником небезпечних вірусних хвороб та фітоплазмозів. Хвороби, які вона переносить, можуть призвести до повної втрати продуктивності виноградника протягом декількох років.

Погіршення живлення листя негативно впливає на якість грон. Ягоди на заражених лозах мають нижчий вміст цукрів, що робить врожай непридатним для якісного виноробства або тривалого зберігання.

Молоді саджанці особливо вразливі до навали цикадки, оскільки пошкодження верхівкових точок росту призводить до затримки розвитку та деформації пагонів.

Активізація шкідника розпочинається з появою перших листків на винограді. У цей час перезимували імаго починають масово заселяти молоді пагони та відкладати яйця.

За сприятливих погодних умов за один сезон розвивається декілька поколінь цикадки. Кожне нове покоління розширює колонію, що призводить до експоненціального зростання чисельності шкідника до кінця літа.

Спекотна погода сприяє швидшому розвитку личинок, тому пік шкодочинності зазвичай спостерігається у липні та серпні. В цей час листя може бути повністю вкрите колоніями шкідника.

Наприкінці сезону активність комах поступово знижується через скорочення світлового дня та зниження температури повітря. Імаго готуються до зимової сплячки, переміщуючись у затишні місця.

Агрономи радять планувати заходи захисту з урахуванням циклів розвитку шкідника, приділяючи особливу увагу обробкам під час масового виходу личинок з яєць.

Першими проявами є дрібні білі точки на листі, які з часом розростаються. Здалеку листя може здаватися блідим або мармуровим через порушення цілісності хлорофілоносних клітин.

Зі зворотного боку листа можна помітити екзувії — білі оболонки, які скидають личинки під час линьки. Велика кількість таких оболонок свідчить про серйозний рівень інвазії.

Липкі виділення комах провокують розвиток сажистих грибів, які вкривають листя чорним нальотом. Це ще більше блокує фотосинтез і псує зовнішній вигляд виноградника.

• Поява світлих точок на верхній стороні листової пластини.
• Мармуровість та знебарвлення листя.
• Наявність личинок та дорослих особин при огляді лози.
• Передчасне опадання листя до настання осені.

Якщо ви помітили, що листя почало масово втрачати зелений колір і при струшуванні вилітають дрібні комахи, необхідно терміново вживати заходів контролю.

Профілактика полягає у знищенні бур'янів та прибиранні опалого листя восени. Це позбавляє цикадку місць для успішної зимівлі, що різко скорочує її кількість навесні.

Використання системних інсектицидів є найбільш ефективним способом боротьби. Важливо чергувати препарати різних груп для запобігання розвитку резистентності у шкідника.

Застосування біопрепаратів на основі грибів-ентомопатогенів є чудовою альтернативою хімічним засобам у період дозрівання врожаю. Вони безпечні для навколишнього середовища та корисної фауни.

Правильна агротехніка, зокрема своєчасне підв'язування та пасинкування, сприяє кращому провітрюванню кущів. Цикадки віддають перевагу загущеним, вологим ділянкам, де важко дістатися препаратам.

Використання жовтих клейових пасток дозволяє контролювати чисельність популяції та вчасно виявляти початок розмноження, що дозволяє локально реагувати на загрозу.