Виноградна цикадка

Виноградна цикадка (Erythroneura campora) — це дрібна комаха, що належить до родини цикадок. Доросла особина має видовжене тіло довжиною близько 3 мм та світле забарвлення з характерним червоно-бурим візерунком на крилах.

Личинки (німфи) проходять кілька етапів розвитку, вони схожі на імаго, але мають менший розмір та відсутність крил. Ці шкідники дуже рухливі: при спробі їх виявити вони швидко стрибають або перелітають на сусідні частини куща.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, віддаючи перевагу нижній частині листків, де вони ховаються від прямого сонячного проміння та природних ворогів.

Цикл розвитку включає зимування дорослих особин у рослинних рештках, опалому листі або під грудками землі поблизу виноградних насаджень.

За сприятливих умов весною популяція починає розмножуватися, відкладаючи яйця в тканини листків, що ускладнює їх раннє виявлення.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні виноградної лози. Висмоктуючи сік з клітин листка, комаха суттєво порушує процес фотосинтезу та загальний метаболізм рослини.

Сильне пошкодження призводить до того, що листя втрачає свій нормальний зелений колір, стає мармуровим, жовтіє та передчасно засихає.

Ослаблені кущі винограду гірше готуються до зими, що призводить до низької зимостійкості та вимерзання лози навіть за помірних морозів.

Втрата значної частини листкової поверхні негативно позначається на накопиченні цукрів у ягодах та погіршує загальні показники врожайності винограду.

Крім прямої шкоди, цикадки створюють умови для вторинного ураження кущів грибковими захворюваннями через мікропошкодження епідермісу.

Активізація шкідника розпочинається з першими теплими днями, коли температура повітря стабільно тримається на рівні 15–18 градусів тепла.

Найбільшої шкоди популяція завдає в середині літа, коли відбувається масове розмноження наступних поколінь комах на фоні активного росту виноградних ягід.

Комахи найбільш активні вдень, хоча через приховану локалізацію їх візуальна ідентифікація потребує ретельного огляду нижньої сторони листя.

З початком осінніх холодів цикадки поступово мігрують з листя у місця майбутньої зимівлі — під опале листя, в щілини кори стовбурів або на сусідні бур'яни.

Моніторинг потрібно проводити протягом усього вегетаційного періоду, особливо звертаючи увагу на нижні та середні яруси крони виноградного куща.

Перші ознаки зараження виглядають як дрібні світлі крапки на листі, які з часом зливаються у великі плями, що знебарвлюють всю поверхню листової пластинки.

Наявність на листках білуватих прозорих шкірок (екзувіїв) є прямим доказом того, що цикадка активно розвивається та линяє на цій рослині.

При струшуванні гілок можна побачити масовий злет комах, що нагадує дрібні іскри, які стрімко переміщуються у повітрі на невеликі відстані.

Поява липкого нальоту на листках та пагонах свідчить про життєдіяльність комах, оскільки вони виділяють цукристу речовину (медвяну росу), яка приваблює мурах.

У запущених випадках листя скручується по краях, набуває бурого відтінку і передчасно опадає, що робить кущ «лисим» вже у серпні.

Боротьба з цикадкою має бути системною, щоб запобігти розмноженню шкідника протягом усього літа.

• Обов'язкова осіння перекопка ґрунту та збір опалого листя для знищення місць зимівлі комах.
• Регулярне видалення бур'янів, особливо тих, що належать до родин, споріднених з виноградом.
• Використання пасток з клейовими пластинами жовтого кольору для відлову дорослих особин та визначення часу обробок.
• Використання інсектицидів контактно-системної дії, що проникають у тканини рослини та забезпечують тривалий захист.
• Дотримання правил агротехніки — своєчасне пасинкування та підв'язка для кращого провітрювання лози.

Особливу увагу приділяйте якісному обприскуванню нижньої сторони листків, де переважно локалізуються імаго та личинки.

При виборі препаратів віддавайте перевагу сучасним засобам, які мають мінімальний вплив на корисну ентомофауну вашого виноградника.