В’язово-смородинова попелиця

В’язово-смородинова попелиця (Eriosoma ulmi) належить до родини Aphididae. Це комаха з дводомним циклом розвитку, що чергує господарів протягом сезону.

Зимуюча стадія представлена яйцями, які відкладаються виключно на корі в'язів, що є первинним господарем для цього виду.

Дорослі особини вкриті восковим нальотом, який захищає їх від несприятливих умов та впливу деяких контактних пестицидів.

Міграція комах на смородину відбувається в літній період, після чого вони переходять на живлення соками молодого листя ягідника.

Виявлення цього шкідника потребує ретельного огляду нижньої сторони листя, де комахи утворюють щільні колонії та залишають характерні сліди життєдіяльності.

На в’язі шкідник викликає утворення галів, через що краї листя скручуються у вигляді щільних потовщень, що перешкоджає нормальному росту дерева.

Пошкодження смородини проявляється у висмоктуванні клітинного соку з молодих пагонів, що призводить до загального ослаблення кущів.

Листя смородини деформується, набуває хлоротичного вигляду і часто передчасно засихає, що знижує загальну вегетативну масу рослини.

Виділення медяної роси створює сприятливі умови для розвитку сажистих грибів, які блокують пори листя і порушують процес дихання.

В умовах сильного зараження знижується закладка квіткових бруньок, що безпосередньо впливає на врожайність наступного року.

Ранньою весною на бруньках в'язів відроджуються личинки-засновниці, які дають початок першим поколінням попелиці.

У червні спостерігається масова поява крилатих особин, які перелітають на смородину для колонізації нових кормових рослин.

Протягом літа попелиця розвивається в кількох генераціях, швидко збільшуючи чисельність колоній на нижній стороні листків смородини.

З наближенням осені, коли світловий день скорочується, розвиваються статеві особини, що повертаються на в’яз для відкладання яєць.

Таким чином, цикл розвитку шкідника тісно пов’язаний з наявністю обох видів рослин-господарів на ділянці або в безпосередній близькості.

Візуально на в’язі попелицю можна помітити за скрученим краєм листка, який виглядає як своєрідний жовтуватий або червонуватий валик.

На смородині першими ознаками є скручування листя в «човник» та поява на них клейких виділень, які приваблюють мурах.

Нижня поверхня листя смородини виглядає білястою або вкритою «пухом», що насправді є восковими нитками, які виділяють личинки.

Пожовтіння пагонів і уповільнення їхнього росту свідчить про значне ураження куща колоніями шкідника.

• Валикоподібні скручування на листках в'яза.
• Білий восковий наліт на нижній стороні листя смородини.
• Липкі виділення на пагонах.
• Знебарвлення та деформація молодих листків.

Найбільш дієвим агротехнічним заходом є просторова ізоляція насаджень смородини від дерев в'яза, де зимує шкідник.

Обприскування інсектицидами системної дії доцільне в період розпускання листя та на початку колонізації кущів попелицею.

Важливо забезпечити захист ентомофагів — сонечок та золотоочок, які є природними регуляторами чисельності попелиці.

Ранньовесняна обробка в'язів мінеральними оліями дозволяє знищити яйцекладки до моменту виходу личинок у зовнішнє середовище.

Систематичне видалення пошкоджених листків і верхівок пагонів на смородині допомагає стримати поширення осередків зараження.