Шпанка смугаста

Шпанка смугаста (Epicauta grammica) належить до родини наривників (Meloidae), ряду твердокрилих. Доросла комаха має видовжене тіло довжиною 10–15 мм, вкрите дрібними волосками.

Забарвлення жука сіре або жовтувато-сіре з виразними темними смужками вздовж надкрил, що є основною діагностичною ознакою виду. Ноги у комахи довгі, пристосовані до швидкого пересування.

Особливістю наривників є наявність у гемолімфі речовини кантаридину. Цей алкалоїд є токсичним і може викликати подразнення шкіри та появу пухирів у людей при контакті з комахою.

Біологія виду цікава гіперметаморфозом. Личинки першого віку є дуже рухливими та паразитують у кубишках саранових, тому цей вид відіграє подвійну роль в екосистемі.

Дорослі особини ведуть денний спосіб життя, віддаючи перевагу сонячним ділянкам, де вони часто скупчуються для живлення на культурних рослинах.

Шпанка смугаста — це поліфаг, який завдає шкоди багатьом сільськогосподарським культурам. Найбільше потерпають пасльонові, бобові та баштанні культури.

Жуки інтенсивно поїдають листя, залишаючи лише жилки. При значній чисельності шкідника рослина може бути повністю позбавлена зеленої маси за лічені дні.

Крім вегетативних органів, комахи пошкоджують генеративні органи: бутони, квіти та молоді зав'язі, що призводить до прямої втрати врожаю.

В осередках скупчення шкідників спостерігається повне знищення посівів. Завдяки високій рухливості імаго здатні швидко поширюватися по всьому полю.

• Картопля, томати, баклажани
• Соя, люцерна та інші бобові
• Дині, кавуни
• Дикорослі бур'яни

Масова поява шкідника припадає на літній період, з червня до серпня. Пік активності тісно пов'язаний із високими температурами повітря.

Посушливі роки є найбільш сприятливими для розвитку шпанки, оскільки в таких умовах розмножується саранова, на якій паразитують личинки жука.

Комахи виявляють максимальну активність у найспекотніші години дня, коли вони найбільш прожорливі та легко переміщуються між рослинами.

Тривалість життя дорослого жука становить кілька тижнів, протягом яких він завдає максимальної шкоди на стадії активного вегетативного росту культур.

Агрономічний моніторинг слід проводити щотижня, починаючи з фази бутонізації, щоб вчасно помітити початок колонізації посівів.

Первинною ознакою є поява характерних скелетованих листків. Тканини листка виїдені між жилками, що надає рослині пошкодженого вигляду.

Скупчення дорослих жуків на окремих кущах картоплі або інших рослин є яскравим свідченням наявності шкідника на полі.

Відсутність квіток та бутонів на верхівках рослин також сигналізує про роботу шпанки, яка обирає найбільш соковиті частини для живлення.

Наявність дрібних темних екскрементів на листі та грунті під рослинами підтверджує присутність колонії жуків.

При наближенні до місця скупчення можна почути характерний шелест — жуки при небезпеці масово злітають, що дуже помітно візуально.

Основним методом боротьби є застосування інсектицидів системної та контактної дії, особливо в період масового заселення посівів.

Обробітки слід проводити у вечірні години для мінімізації негативного впливу на корисну ентомофауну, зокрема на бджіл.

Важливим заходом є знищення бур'янів на краях полів, де шпанка часто накопичується перед переходом на культурні рослини.

Дотримання сівозміни допомагає знизити ризик розмноження саранових, що обмежує кормову базу для личинок шпанки.

У невеликих господарствах можливе ручне збирання жуків, однак при цьому необхідно використовувати рукавички через ризик отруєння кантаридином.