Корина

Рід Coryna належить до родини наривників (Meloidae) у складі ряду твердокрилих (Coleoptera). Ці жуки мають видовжене тіло, м'які покриви та яскраве попереджувальне забарвлення, що сигналізує про їхню токсичність.

Зовні представники роду мають специфічну будову вусиків та форму передньоспинки, що дозволяє фахівцям відрізняти їх від близьких родів родини, таких як Mylabris. Метаморфоз комахи складний, включаючи фазу гіперметаморфозу, характерну для всіх наривників.

Дорослі особини активні в денний час, віддаючи перевагу сонячним ділянкам полів та лук. Вони здатні виділяти гемолімфу, яка містить кантаридин — речовину, що спричиняє подразнення шкіри та слизових оболонок у ссавців.

Біологія Coryna тісно пов'язана зі способом життя бджіл або коників, оскільки личинки багатьох наривників є паразитами гнізд поодиноких бджіл або мисливцями за яйцекладками саранових.

Ідентифікація ускладнена через високу мінливість забарвлення всередині одного виду, тому для точного визначення необхідно дослідження морфологічних ознак генітального апарату самців.

Дорослі жуки Coryna є активними фітофагами, що пошкоджують широкий спектр квітково-декоративних та сільськогосподарських культур. Особливо страждають рослини з родин Бобові, Айстрові та Пасльонові.

Шкідник надає перевагу генеративним органам рослин, поїдаючи пелюстки квітів, пиляки та зав'язі. Це призводить до прямої втрати врожаю насіння та зниження декоративності посадок.

При масовому розмноженні жуки можуть повністю скелетувати листя, залишаючи лише грубі жилки. Таке сильне пошкодження послаблює вегетативний розвиток культури та знижує її імунітет до грибкових захворювань.

Окрім поїдання вегетативних частин, жуки можуть забруднювати поверхню плодів своїми екскрементами, що погіршує товарний вигляд сільськогосподарської продукції.

Економічні збитки найбільш помітні в посушливі роки, коли чисельність популяції наривників різко зростає, що вимагає оперативного втручання агрономів.

Цикл розвитку Coryna жорстко синхронізований з фенологією розвитку їхніх кормових рослин та об'єктів паразитування. Дорослі особини з'являються в період активного цвітіння більшості польових культур.

Найбільша активність шкідника спостерігається в першій половині літа, коли середні температури повітря досягають максимальних значень. У цей час відбувається масовий виліт імаго та спарювання.

Личинки, що розвиваються в ґрунті або гніздах перетинчастокрилих, мають свої піки активності, які часто не збігаються з фазою живлення імаго. Це створює складнощі при плануванні захисних обробок.

До осені основна популяція жуків відмирає, а вид переходить у стадію діапаузи в ґрунті, переживаючи несприятливі зимові умови у вигляді личинок або пупаріїв.

Погодні фактори, такі як затяжні весняні дощі, можуть значно знижувати чисельність популяції, впливаючи на виживаність личинок у верхньому шарі ґрунту.

Першою ознакою появи Coryna на полі є наявність характерних рваних країв на пелюстках квітів та наявність дірок у бутонах. Жуки часто скупчуються групами на суцвіттях.

Візуальний огляд рослин у сонячний день дозволяє легко виявити яскравих жуків, що сидять на верхівках стебел. При наближенні до рослини вони часто падають на землю, вдаючи з себе мертвих.

На пошкодженому листі можна помітити сліди некрозу в місцях прокусів, що часто приймають за наслідки грибкових інфекцій, проте відсутність міцелію вказує на діяльність комах.

Поява великої кількості екскрементів на поверхні листя під суцвіттями також свідчить про високий ступінь інвазії шкідника.

• Наявність пошкоджених бутонів
• Масове скупчення жуків на суцвіттях
• Скелетовані листки
• Наявність слідів життєдіяльності (екскрементів)
• Пошкодження генеративних органів рослин

Для боротьби з Coryna найбільш ефективним є поєднання агротехнічних методів та застосування інсектицидів у періоди найбільшої шкодочинності імаго.

У невеликих фермерських господарствах виправданим є збір жуків вручну в ранкові години, коли вони малорухливі, з подальшим знищенням, що дозволяє уникнути використання хімії.

Застосування інсектицидів системної дії рекомендується тільки при перевищенні порогу шкодочинності. Важливо використовувати препарати, дозволені для застосування на конкретних культурах, враховуючи терміни очікування.

Регулярне знищення бур'янів навколо полів позбавляє шкідників місць додаткового живлення та укриттів, що знижує загальну привабливість ділянки для колонізації комахами.

Дотримання сівозміни та глибока оранка ґрунту в осінній період дозволяють зруйнувати місця зимівлі личинок, суттєво знижуючи популяцію шкідника в наступному сезоні.