Емпоасканара

Емпоасканара (лат. Empoascanara) — це рід комах із родини цикадок (Cicadellidae), ряду напівтвердокрилих. Ці комахи вирізняються мікроскопічними розмірами та надзвичайною рухливістю.

Тіло дорослих особин має видовжену форму, довжина якої варіюється від 2 до 4 міліметрів. Забарвлення переважно світле, від жовтого до зеленуватого, що допомагає їм ховатися на листках.

Голова широка, з великими складними очима. Крила прозорі, у стані спокою щільно притиснуті до спини, що робить комах майже невидимими на зеленому фоні.

Личинки (німфи) виглядають як мініатюрні копії дорослих особин, але не мають крил. Вони ведуть прихований спосіб життя на нижній частині листкової пластини.

Визначення виду до роду часто базується на вивченні морфологічних ознак геніталій, оскільки зовнішній вигляд представників Empoascanara досить одноманітний.

Емпоасканара живиться клітинним соком рослин, проколюючи епідерміс листків своїм колючо-сисним ротовим апаратом. Це призводить до виснаження рослини.

Найбільшої шкоди цей шкідник завдає виноградникам та різноманітним плодовим культурам. Через втрату соку листя втрачає зелене забарвлення і завчасно опадає.

Комахи є потенційними переносниками небезпечних фітоплазмових інфекцій, які можуть призвести до повної загибелі виноградних кущів або зниження їхньої продуктивності.

Систематичне пошкодження листя знижує інтенсивність фотосинтезу, що негативно позначається на накопиченні цукрів у плодах та загальному стані рослини.

В умовах посушливого літа шкодочинність зростає, оскільки рослини, ослаблені дефіцитом вологи, стають ще вразливішими до атак цих комах.

Активний розвиток шкідника починається після встановлення теплих температур, зазвичай у травні, коли зимуючі імаго виходять зі сховищ.

Пік активності зазвичай спостерігається у липні та серпні. Висока вологість повітря часто сприяє швидкому розмноженню та збільшенню чисельності поколінь.

Протягом сезону емпоасканара може розвиватися у декількох генераціях. Швидкість циклу розвитку напряму залежить від температурного режиму навколишнього середовища.

Зимують переважно дорослі комахи (імаго) у залишках рослинності, під опалим листям або в тріщинах кори дерев, що забезпечує їм виживання у холодний період.

Масова поява молодих личинок спостерігається під час активного росту нових пагонів, якими вони найохочіше живляться.

Первинною ознакою заселення є дрібні жовті або білі цятки на листках — результат механічного пошкодження клітин і висмоктування хлорофілу.

З часом уражені ділянки зливаються, листя жовтіє, краї підсихають та загинаються вгору. Рослина виглядає хворою навіть за умови регулярного поливу.

На зворотному боці листків можна помітити сріблясті вилинялі шкірки личинок, які є прямим доказом присутності шкідника на конкретній ділянці.

Якщо торкнутися гілки або струсити її, можна побачити, як хмари дрібних комах різко стрибають у різні боки, що є характерною поведінкою цикадок.

• Зміна забарвлення листків на мармурове.
• Скручування країв листя.
• Передчасний листопад.
• Затримка розвитку вегетативної маси.

Ефективна боротьба з емпоасканарою базується на поєднанні профілактичних заходів та своєчасного застосування засобів захисту рослин.

Агротехнічні заходи включають знищення бур'янів, на яких шкідник може жити на ранніх етапах розвитку, та глибоке перекопування ґрунту восени.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами системної дії під час появи личинок перших поколінь, коли вони найбільш чутливі до отрути.

Важливо дотримуватися чергування препаратів різних хімічних груп, щоб запобігти розвитку резистентності (звикання) комах до пестицидів.

Біологічний метод, зокрема випуск у сад ентомофагів, є ефективним доповненням, яке дозволяє стримувати чисельність шкідника без значної шкоди для довкілля.