Зеленокрила цикадка

Зеленокрила цикадка (Empoasca kerri) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини цикадок (Cicadellidae). Це дрібна комаха зі стрибаючими ногами, що має видовжене тіло світло-зеленого кольору та сягає 2–3 мм у довжину.

Дорослі особини мають добре розвинені крила, які надають їм здатності до швидкого переміщення на великі відстані. Личинки за зовнішнім виглядом схожі на дорослих комах, проте вони менші за розміром та не мають розвиненого крилового апарату.

Біологічний цикл розвитку включає неповне перетворення. Яйця відкладаються самицями безпосередньо в тканини листків або молодих пагонів, що захищає майбутнє потомство від зовнішніх впливів.

Сприятливими умовами для розмноження цього виду є теплий і вологий клімат, що сприяє розвитку кількох поколінь протягом одного вегетаційного сезону.

Комахи ведуть переважно прихований спосіб життя на нижній стороні листків, утворюючи невеликі скупчення, що ускладнює їх своєчасне виявлення на початкових етапах заселення поля.

Основними культурами, які вражає Empoasca kerri, є бобові, зокрема соя, арахіс та різні види квасолі. Крім того, вид активно розмножується на дикорослих представниках родини бобових.

Імаго та личинки живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листя за допомогою колючо-сисного ротового апарату. Це призводить до виснаження рослинного організму.

Найбільшої шкоди шкідник завдає під час активного вегетаційного росту, що критично важливо для формування майбутнього врожаю культури.

Постійне живлення комах спричиняє порушення фізіологічних процесів, знижує швидкість фотосинтезу та призводить до значних втрат продуктивності рослин.

Окрім прямої шкоди, цикадка є переносником небезпечних фітоплазмозів та вірусних хвороб, які значно погіршують якість та кількість отриманого врожаю.

Першим симптомом пошкодження є поява дрібних світлих точок на листках, які з часом розростаються у великі знебарвлені зони.

Края листків починають скручуватися всередину, набуваючи коричневого відтінку, що часто призводить до передчасного опадання листяного апарату.

При детальному огляді на нижній стороні листка виявляються скупчення комах, які при найменшій небезпеці починають активно стрибати.

Пошкоджені рослини відстають у рості, спостерігається деформація молодих пагонів та зниження кількості зав’язей на стеблах.

• Пожовтіння країв листкової пластинки (крайовий хлороз).
• Деформація та скручування листя.
• Затримка росту та розвитку всього куща.
• Наявність липких екскрементів на поверхні листя.

Важливим елементом контролю є агротехнічні заходи, включаючи знищення бур’янів-резерваторів шкідника на полях та прилеглих територіях.

Рекомендується впровадження сівозміни та використання сортів рослин, що мають вищу стійкість до сисних комах-шкідників.

При перевищенні порогу шкодочинності необхідно проводити обробку посівів сучасними інсектицидами, дотримуючись регламентів їхнього застосування.

Застосування біологічних методів захисту, зокрема випуск природних ворогів (ентомофагів) або використання бактеріальних препаратів, знижує пестицидне навантаження.

Моніторинг поля за допомогою пасток дає змогу вчасно визначити початок заселення та мінімізувати втрати врожаю завдяки оперативному втручанню.