Розанна цикадка

Розанна цикадка (лат. Edwardsiana rosae) — це дрібна комаха з родини цикадок, яка завдає серйозної шкоди декоративним та плодовим культурам. Доросла особина має довжину близько 3-4 мм та жовтуватий або білястий колір.

На відміну від багатьох інших шкідників, ці комахи надзвичайно активні. Вони мають добре розвинені стрибальні ноги, завдяки чому миттєво реагують на будь-яку небезпеку, підстрибуючи вгору.

Личинки цикадки зовні схожі на дорослих комах, але вони не мають крил і повільніші. Протягом свого розвитку личинка проходить п'ять вікових стадій, щоразу збільшуючись у розмірах.

Зимує цей шкідник у фазі яєць, які відкладаються самками під епідерміс кори молодих пагонів. Весною, коли температура повітря стабілізується, з яєць виходять перші личинки.

Протягом сезону розвивається дві генерації шкідника, причому друга генерація зазвичай чисельніша і завдає більшої шкоди рослинам у другій половині літа.

Основним господарем для цього шкідника є троянда, проте він часто зустрічається на яблунях, грушах, шипшині, глоду та деяких інших кущах з родини розоцвітих.

Комаха живиться клітинним соком, проколюючи епідерміс листка своїм колючо-сисним ротовим апаратом. Це призводить до виснаження рослин та руйнування хлорофілу в тканинах.

У місцях проколів спочатку з'являються дрібні світлі цятки, які з часом розростаються, перетворюючи лист на «мармуровий» через втрату зеленого пігменту.

Сильне пошкодження спричиняє передчасне опадання листя, що вкрай негативно позначається на закладанні квіткових бруньок та загальній стійкості рослини до зими.

Особливо небезпечним шкідник стає під час тривалої посухи, коли рослини втрачають здатність швидко відновлюватися після пошкоджень, що призводить до загального пригнічення.

Найпершою ознакою присутності цикадки є поява численних білих крапок на верхній поверхні листової пластинки, які добре помітні при огляді на світлі.

Зі зворотного боку листка можна побачити самих комах, їхні екскременти та залишки шкірок (екзувії) після линьки, які мають вигляд напівпрозорих білих лусочок.

При струшуванні гілок спостерігається масовий виліт дрібних світлих комах, що є безпомилковим сигналом для негайного початку захисних заходів у саду чи розарії.

Листя стає тьмяним і втрачає свій природний блиск, оскільки через висмоктування соку воно частково зневоднюється і втрачає тургор, що притаманно багатьом сисним шкідникам.

На пізніх стадіях пошкодження лист жовтіє, скручується по краях і відмирає, що значно псує декоративність куща і знижує інтенсивність цвітіння протягом літа.

Система захисту повинна базуватися на своєчасному виявленні першої генерації. Важливо не допустити переходу личинок у стадію дорослої комахи, яка розлітається по всій ділянці.

Використання хімічних препаратів системної дії є найбільш ефективним способом контролю популяції. Обробку слід проводити з обох сторін листа для максимального покриття.

Важливо дотримуватися чергування препаратів, щоб запобігти розвитку резистентності у шкідника до діючих речовин, які використовуються на вашій ділянці протягом кількох років.

Агротехніка також має значення: видалення пошкоджених пагонів під час осінньої чи весняної обрізки дозволяє значно зменшити кількість яєць, що перезимували на кущах.

• Застосування інсектицидів групи неонікотиноїдів.
• Використання липких пасток для моніторингу та відлову дорослих особин.
• Своєчасне підживлення рослин для підвищення їхнього природного імунітету.